Енциклопедія Бойківщини: природа, культура, мова, славні імена. Роман Дяків. Частина 1 — Бойківський словник

Під редакцією Романа Дяківа

Авторський колектив: Енциклопедія Бойківщини

  • Дяків Роман Степанович – головний редактор
  • Голомша Микола Ярославович
  • Карпінський Зеновій Євстахійович
  • Павлик Оксана Володимирівна
  • Павлюк Степан Петрович
  • Пукшин Ігор Васильович
  • Рибчич Ілля Йосипович
  • Яворський Михайло Степанович

 

ЗМІСТ

  • Передмова

БОЙКІВСЬКИЙ СЛОВНИК

  • Додаток до словника

ІСТОРІЯ

  • Бойківщина: історичний нарис
  • Бойківщина в історії
  • Руська путь
  • Бойківщина: географічний нарис
  • Бойківщина у глибині віків
  • Про Бойківщину
  • Бойківщина на сторінках “Енциклопедії сучасної України”
  • Товариство “Бойківщина”
  • Тустань
  • Тустанович

КУЛЬТУРА

  • Народне мистецтво бойків
  • Духовна культура
  • Матеріальна культура
  • Народна медицина Бойківщини
  • Нерозкриті загадки історії

ВИЗНАЧНІ ПОСТАТІ БОЙКІВЩИНИ

  • Використані джерела

 

ПЕРЕДМОВА

Бойки є однією з визначних етнічних груп Українського народу, що з давніх-давен заселяють велику частину Карпат. З середовища бойків вийшло чимало визначних Українців, які своїми непересічними талантами, творчістю та діяльністю збагатили не лише своє рідне бойківське плем’я, але й доповнили великі скарби культури України і світу. Це такі велетенські постаті, як: творець і бу ди тель українського народу, поет, письменник, науковець і пророк Іван Франко, творець Європейської науки і освіти Юрій Дрогобич, легендарний гетьман Українського козацтва Петро Конашевич-Сагайдачний, могутній організатор боротьби за незалежність України й створення Армії визволителів від чужоземних загарбників, визначний теоретик Українського націоналізму Степан Бандера. Бойківське коріння по матері
має геній Українського народу Тарас Шевченко та багато і багато інших діячів науки, культури, мистецтва, політики, що стали гордістю Української нації і піднесли її до світових вершин. В цьому виданні важко було зібрати всі найточніші дані про визначних людей Бойківщини та тих, що своє життя присвятили громадській і політичній діяльності, просвітництву й патріотичному вихованню народу, економічному і соціальному піднесенню жителів бойківської карпатської землі. З різних причин, насамперед, важко було зібрати вичерпні дані про визначних діячів Бойківщини, що жили і діяли в часи радянської окупації.

Подаючи короткі дані вибраних персоналій, ми керувалися розумінням, що всі вони обіймають чільне місце в українській історії, як творці культури, політичних ідей, мистецтва, літератури, провідники визвольних змагань, релігійного життя, соціального і економічного розвитку України.

Збір інформаційних матеріалів про видатних бойків минувшини і сьогодення відбувався з літературних джерел, вітчизняних і зарубіжних публікацій, а також від сучасних ентузіастів, що долучилися до цієї благочинної справи.
Багато цінних відомостей зібрано в бібліотеках Мюнхенського вільного Університету та Лєгніцької Вищої школи менеджменту (Польща), за що ми щиро вдячні їх працівникам. Беззаперечно, що до цього видання потрапили далеко не всі достойники, які багато й жертовно, не шкодуючи здоров’я, сил, життя впродовж століть прислужилися українській
ідеї і державотворчим справам.

З різних суб’єктивних і об’єктивних причин до книги не потрапили безлічгероїв визвольних змагань, політики, вчені, діячі науки і культури з України і діаспори. Тому, усвідомлюючи це, зі словами вдячності схиляємо голови перед тут не згаданими славетними бойками, з переконанням, що в наступ них наших та інших авторів виданнях ці постаті посядуть чільне місце середславетних достойників. Очевидно, це стосується і таємниць бойків, які ніколи не будуть відкриті, і тих істин, які ніколи не будуть визнані. До них слід віднести й багато з тих, хто в наші часи самовіддано працюють на ниві економічного, соціального й інтелектуального розвитку, творення високої опінії України в світовому співтоваристві та всебічного відро дження нації.

Ми маємо право бути гордими за на ших бойків – звитяжних лицарів ре волюційних подій Помаранчевого (2004) і Європейського (2014) Майданів, які щоденно і цілодобово в сніги та морози, часом пір градом куль, віч-на-віч з озброєним підступним ворогом відстоювали честь, правду і свободу України. Вічна їм слава, особливо героям Небесної Сотні та бійцям народної оборони, що звільняють від московських окупантів, мародерів і бандитів східні терени нашої України.

У Вас, шановний читачу, не виключено, що виникне справедливе запитання щодо структури і змісту цієї 5 книги. Пояснення полягає в тому, що першою мотивацією і метою було написання енциклопедичного словника бойківських діалектизмів, щоб запобігти зникнення і забуття значної частини унікальної народної мови Бойків, цих неоціненних самобутніх перлин, що є складовими загально української мови.

Слід зазначити, що за сучасних умов європейської інтеграції і трансформації суспільства, активізації глобалізаційних процесів відбуваються суттєві зміни щодо формування, розвитку і використання мови. І вони не завжди є позитивними. В літературних джерелах і радіопередачах окремі терміни бойківської говірки, слова і словосполучення, що загально зрозумілі, логічні, влучні, є, нажаль, мало-, або зовсім невживаними, небезпечно багато підміняються зросійщеними словами-кальками, або з ін. мов. Такими явищами в національному мовному середовищі стур бовані вчені і громадяни багатьох європейських країн, і не лише консервативних – Англії і Франції. В цьому контексті для України був би
цікавим і корисним досвід окремих європейських країн, де в радіомовленні, телебаченні ведуться програми з висвітлення особливостей місцевих регіональних мов, культурних надбань, мистецтва, побуту, звичаїв, традицій тощо. Збільшується подача відповідних матеріалів в періодичних виданнях і масовій пресі. Приведена в словнику діалектна
го вірка бойків, поступово зникає, з кожним роком все більше і більше зливаючись з літературною українською мовою. В такому вигляді, як це подано в словнику, вона сьогодні здебільшого відсутня в розмовній практиці навіть найстарших за віком жителів.

В місцевій мовній практиці сьогодні співіснують і тісно переплітаються елементи традиційної давньої говірки та багатство сучасної літературної української мови. З одного боку, це є позитивним явищем, що засвідчує розширення словесного запасу бойків, зближення з загальноукраїнською хрестоматійною літературною мовою, а з іншого — містить деяку небезпеку забуття і втрати значної частини говірки, яка формувалась, розвивалась і вдосконалювалась впродовж усієї історії бойків. Зазнати таких втрат – означає завдати шкоди мовній культурі прийдешніх поколінь. Запобіганням цьому має бути виконана державна програма з дослідження бойківських говірок і діалектизмів.

Гадається, що в перспективі, коли держава, спільнота і світове українство більш глибоко усвідомлять зна чимість мови для всебічного розвитку нації, її самозбереження й очищення від силоміць нав’язаних русизмів та для підвищення культури, рівня освіти, духовності і загально інтелектуального розвитку – велика частина бойківського мовного капіталу увійде до складу української літературної мови. Так, приміром, чинили французи, чехи, поляки та інші. Більша частина поміщених тут слів і словосполучень взята з матеріалів соціологічних досліджень – анкетних опитувань, здійснених учнями старшокласниками загальноосвітніх шкіл Сколівського, Старосамбірсько го та Турківського районів Львівської області.

Автором цього проекту було роз роблено анкету (опитувальний лист), де були згруповані слова, словосполучення, терміни за певними ознаками. Респондентами були люди старшого віку, вчителі шкіл, мистецьких закладів. Зібрано і опрацьовано близько 2000 анкет.

Отримані шляхом опрацювання анкет і систематизації даних опитування, матеріали лягли в основу словникової частини книги. Крім того використані наявні словниково-енциклопедичні видання, а також слова і словосполучення з творів відомих письменників з України та діаспори, що переймались життям бойків та ін. літературних джерел. Використані також матеріали короткого словника Богдана Гузія «Мова наших прадідів, дідів, батьків» з с.Тухольки, що на Сколівщині. Певне місце займають слова і словосполучення, записані у приватних бесідах з уродженцями Бойківщини. Одночасно, хотілось би надіятись на те, що цей словник стане корисним при опрацюванні нового видання всеохоплюючого словника бойківської говірки. Адже елементи говорів багатьох регіонів Бойківщини тісно
переплітаються між собою, а окремі з них навіть знайшли свою «прописку» в сучасній українській мові, збагативши її народним традиційним колоритом.
В процесі укладання словникової частини книги автори зіткнулися з певними труднощами щодо чергування різних букв в словах, які вживаються в різних, навіть часто сусідніх, населених пунктах. Це, насамперед, стосується наголосів, а також окремих однотипних назв (напр., афини, борівки, ягоди). Народне прислів’я гласить: “В кожній хатці – своя гадка”. Тут проявляється неповторність, масштабність світо сприйняття, високоемоційне індивідуальне відчуття природи і її краси. З цього міркування просимо з розумінням поставитись до можливих розбіжно стей і дуже закликаємо читачів бути опонентами та надіслати свої міркування і пропозиції з цього приводу, що дозволить ближче дійти істини та піднести нау-
ковий рівень наступного видання.
Авторський колектив, виходячи з складності ситуації і проблем сьогодення, намагався якомога швидше видати цю роботу як популярну для широкого загалу людей. Насамперед
для всіх тих, хто вважає себе бойками, відчуває серцем велич і красу бойківського краю, важливість збереження традицій, побуту, культури, духовності, враховуючи особливості
поетичної вдачі бойків, їх темпераменту, любові до Батьківщини і щиру віру в Бога. Варто усвідомити, що для підготовки також ін.. розділів цього специфічного видання по трібно було
опрацювати масу літе ра турних джерел, окремі видання віт чизняних і зарубіжних (переважно української діаспори) авторів. Були використанні дуже ці каві матеріали щодо історії, географії, природи, культури Бойківщини, її видатних постатей. Це власне і послужило основною мотивацією і стимулом правдивого зображення дійсності. Особливо це стосується збору і узагальнення відомостей про видатних, могутніх і легендарних людей,В процесі укладання словникової частини книги автори зіткнулися з певними труднощами щодо чергування різних букв в словах, які вживаються в різних, навіть часто сусідніх, населених пунктах. Це, насамперед, стосується наголосів, а також окремих однотипних назв (напр., афини, борівки, ягоди). Народне прислів’я гласить: “В кожній хатці – своя гадка”. Тут проявляється неповторність, масштабність світо сприйняття, високоемоційне індивідуальне відчуття природи і її краси. З цього міркування просимо з розумінням поставитись до можливих розбіжно стей і дуже закликаємо читачів бути опонентами та надіслати свої міркування і пропозиції з цього приводу, що дозволить ближче дійти істини та піднести науковий рівень наступного видання. Авторський колектив, виходячи з складності ситуації і проблем сьогодення, намагався якомога швидше видати цю роботу як популярну для широкого загалу людей. Насамперед для всіх тих, хто вважає себе бойками, відчуває серцем велич і красу бойківського краю, важливість збереження традицій, побуту, культури, духовності, враховуючи особливості поетичної вдачі бойків, їх темпераменту, любові до Батьківщини і щиру віру в Бога.
Варто усвідомити, що для підготовки також ін.. розділів цього специфічного видання по трібно було опрацювати масу літе ра турних джерел, окремі видання віт чизняних і зарубіжних (переважно української діаспори) авторів. Були використанні дуже цікаві матеріали щодо історії, географії, природи, культури Бойківщини, її видатних постатей. Це власне і послужило основною мотивацією і стимулом правдивого зображення дійсності. Особливо це стосується збору і узагальнення відомостей про видатних, могутніх і легендарних людей, осіб і постатей Бойківського краю, що піднесли його і всю Україну
до світових висот.
Сподіваємось, що ця книга становити ме певний інтерес для широкого ко ла читачів, насамперед етнічних Бойків, особливо учнів та студентів, в контексті усвідомлення належності до великого, багатого, відважного, самодостатнього, високоінтелектуального і красивого народу та відповідальності за збереження благ, чеснот і якостей для прийдешніх поколінь.

Роман Дяків осіб і постатей Бойківського краю, що піднесли його і всю Україну до світових висот. Сподіваємось, що ця книга становити ме певний інтерес для широкого кола читачів, насамперед етнічних Бойків, особливо учнів та студентів, в контексті усвідомлення належності до великого, багатого, відважного, самодостатнього, високоінтелектуального і красивого народу та відповідальності за збереження благ, чеснот і якостей для прийдешніх поколінь.

Роман Дяків

 

БОЙКІВСЬКИЙ СЛОВНИК

Аа

Аби́ – 1. Хоча б, хоч би. 2. Щоб, щоби щось збулось.
Аби́с – 1. Щоб тобі… (щось недобре сталося). 2. Побажання невдачі.
*Аби́с знав – щоб ти знав.
Аби́смо – щоби, щоб спромоглися.
Аби́с так дихав – не вірю, не довіряю.
Аби́сь – щоб ти, аби ти.
Аби́рь – вигук до овець.
Або́ що? – ну і що?; немає значення.
А́бринець – аґрус.
Абсольве́нт – слухач, учень, практикант.
Абцо́нґи – обценьки, кліщі для витягування цвяхів.
А́бшит – звільнення з війська, посади.
Абшитова́ний – відставник.
Аванзува́ти – розраховувати на щось, претендувати.
Ава́нс – сподівання на вищу посаду.
Аванту́ра – 1. Авантюра. 2. Несподівана пригода. 3. Прихована дія.
Аванту́рник – авантюрист.
А́во – ні; куди.
Аво́ – ось, осьде; дивись, як видно.
Аврео́ля – ореол.
Австрія́к – австрієць; народ, що становить основне населення Австрії.
А́втєр – посередник у купівлі-продажу худоби.
Авто́ – автомобіль.
Автокля́в – стерилізатор.
Авто́ тягаро́ве – вантажний автомобіль.
Аву́ш – вигук, яким відганяють курей.
Авф (аух) – вгору, догори; підняти вгору.
Агі́ (аги́) – 1. Дивись, дивись, який (яка), що з себе пне. 2. Негативне ставлення до вчинків певної особи.
Агі́ на те́бе – 1. Бодай тебе. 2. Відчепись від мене; чого чіпляєшся.
Агі́й – вигук незадоволення чи обурення; “тьху”.
Аго́в – вистачить, доволі.
А го́ловно (головне́) – перш за все, насамперед, особливо, важливо.
Аґрава́нт – симулянт.
Аґра́фка – англійська шпилька.
Адвокат, аду́кат – адвокат.
Ади́ – 1. Здивування або намір звернути чию-небудь увагу на щось. 2. Поглянь-но, дивись, зверни увагу. Ади, який мудрий; ади, що я бачу.
Аді́т – дивитися; погляньте на нього.
Аеропля́н – літак.
Ажби́ – хоч би, як би, абияк.
Аже́би – може б, можливо.
Ази́ль – політичний притулок.
Ай – уживається для поєднання сурядних речень або членів речення; але, та, тільки, лише, і тому, і як.
А́йбо – 1. Та бо. 2. Хоч, але. 3. Абияк.
Ай-ва́й – 1. Зневажливо до когось, чогось, певної дії чи особи. 2. Недовірливо і заперечливо до чогось, когось. Ай-вай, велике цабе.
А́йно – так, дійсно так, очевидно.
Айа́ – так, якраз так, невже так.
Ака́фист – 1. У християнській богослужебній літературі – особливий вид молитовно хвалебних пісень на честь Христа, Богородиці й святих. 2. Перше причастя у дітей.
А́конто – кредит, позика.
Аксаменто́вий – оксамитовий.
Акура́т – точно, якраз, саме так.
Акура́тни – точно так, якраз стільки, саме так.
Але́ – 1. Сполучник “але”. 2. Невже. 3. Інша справа.
Аліян́т – прибічник, союзник.
А́льбо – або; так чи так. Альбо так, альбо так.
Аль-моме́нт – хвилинку; почекайте, зараз.
Альму́жна – милостиня.
Альо́ (альо́сь) – ось, ось тут, та ось.
Аля́рм – 1. Тривога. 2. Заклик до що найшвидших дій за надзвичайної ситуації.
Алярмо́вий дріт – сигнальний дріт.
Алярмо́во – екстрено, негайно, нетерпляче підганяти зробити щось; терміново.
Алярмува́ти – підганяти, прискорювати, наполягати на негайності (раптовості).
Ама́нт – коханець.
Амара́нт – червона барва.
А́мінь – 1. Кінець, завершення. 2. перен. Смерть.
Амне́стія – амністія.
Амо́няк – 1. Аміак. 2. Порошкові кулінарні спеції для випікання здоби.
Амуні́ція – сукупність речей (крім одягу і зброї), що становлять спорядження військовослужбовця, а також військове спорядження коня.
Аналі́за – аналіз.
Анальфабе́т – неук, недоук; неписьменна людина.
Англі́ки – модні чоловічі чи жіночі
чобітки із твердою вертикальною
вставкою ззаду від каблука.
А́ндж, а́нджи – адже, таки ж, саме так.
Андру́ти – вафлі; завиванці (різновид печива).
Андру́шко – Андрій.
Ане́ш – ану; виражає спонукання до дії.
А̀ни – ані.
Ани́ж – аж, або ж, може так.
Анігдо́т – анекдот.
А́ні ру́ш – ні з місця, не рухатись; стій, де стоїш.
Анкого́лік – алкоголік.
Анти́пко – злий дух, нечиста сила, біс.
Анти́хрись (анци́христ) – 1. Противник Христа, який нібито з’явиться перед кінцем світу; атеїст. 2. Зневажливе, лайливе, образливе слово для віруючих людей.
Антра́мент – чорнило.
Антраменто́вий – фіолетовий (колір).
А́ну – лише спробуй, тільки розпочни.
А́ну-ану – давай-давай, рухайся.
Ану́-ж – нумо, починайте, беріться за справу; а що, як?
Ану́жто, анушто – нумо, спробуйте.
Ану-ну́ – підсилений вигук “ану”, що виражає спонукання, заохочення до дії.
А́нцук (а́нцуґ) – костюм, одяг, мундир.
Анцу́ня, А́нця – Анна, Ганна.
А́ньол – янгол.
А́пель – апеляція.
Апти́ка – аптека.
Апти́карь, апти́карька – аптекар, провізор, фармацевт.
Арбайтува́ти – працювати примусово, відбувати повинність, відробляти.
Арба́та (гарба́та) – чай із лікувальних трав.
А́ре́шт – приміщення для осіб, позбавлених волі; в’язниця, тюрма.
Арка́н – верховинський танець (танцюють лише чоловіки).
Арма́та – гармата.
Архани́тель – янгол-хоронитель.
Арцити́за, терти́за, терти́зна – письмова шлюбна угода.
А́с-туз – гральна карта.
Асентеру̀нок – 1. Військовий чи поліційний штаб. 2. Служба в армії.
Аспіра́ції – задуми, сподівання, намагання чогось досягти в перспективі.
Аспіри́на – аспірин.
А́так – приступ, напад. Серцевий
атак.
Ата́сь – вигук, яким відганяють качок.
Атента́нт – терористичний акт, випадок.
Атракці́йний – принадний.
Атра́мент – Див. Антрамент.
Атри́кція – атракціон, вистава.
А́ус – 1. Все, кінець, повне завершення чогось. 2. Документ, що засвідчує особу (паспорт, посвідчення пенсіонера).
Аусва́йс – паспорт, посвідчення, довідка (за часів німецької окупації).
А́уф – вгору, доверху, догори.
Аш – аж.
А́фини – чорниці.
А́фіш – афіша, оголошення, повідомлення.
Афте́ма – вщент, зовсім, дотла.
Аць – вигук, яким відганяють свиней.
Ачи́й – навіть.
Ая́ – так, еге ж, очевидно; так чи так?
Ая́кже – уживається для ствердження якоїсь думки; авжеж, звичайно.

Добавить комментарий