Книга змін. Переклад Віктора Перконоса китайського класичного «І-цзін»

<№7>

010 000

кунь

кань

师  Ші  [Військо. Стійкість.]

Змужнілій людині — щастя.

Хули не буде.

 

1. На початку шестірка.

Виводь військо, керуючись законом.

— А якщо не так, то хоч би воно і було хорошим — буде нещастя.

2. Дев’ятка друга.

Перебування у війську.

— Щастя. Ганьби не буде. Володар тричі видасть накази.

3.  Шестірка третя.

У війську, можливо, віз трупів.

— Нещастя.

4. Шестірка четверта.

Військо відступає на постійні квартири.

— Ганьби не буде.

5. Шестірка п’ята.

<1> На полі є дичина.

<3> Старшому синові — вести війська.

<4> Молодшому синові — віз трупів.

— Першому <2> сприятливо додержати слова; ганьби не буде.    Другому —  <5> стійкість — до нещастя.

6. Вгорі шестірка.

Великий государ володіє долями, починає династію і наслідує своєму родові.

— Нікчемній людині — не діяти.

 

Коментарі:

Ця шестиграма відрізняється від попередньої тим, що в ній замість Творчості, розташованої зовні, знаходиться Відбуття. Якщо перше — це напруга, світло, то друге — це податливість, пітьма. Шестиграма не може вносити ясність, так би мовити, вимовляти судження, і тому в ситуації, вираженій в цій шестиграмі, конфлікт судом не зможе бути вирішений. Тут дієво щось інше. Той, хто може судити сам себе, не доводить справу до суду. Той же, хто доходить до необхідності судитися, ще не обов’язково буде задоволений рішенням суду. У такому разі він, незважаючи на це рішення, повстане проти нього. Але в такому положенні діяти одними юридичними засобами безглуздо, бо саме при їх допомозі виголошене засудження. Система КЗ була б порушена, якби суд в ній був показаний лише з одного позитивного боку. Можливий і не правовий суд, проти якого необхідно повстати. Але оскільки юридично повстати неможливо, доводиться удаватися до «озброєного повстання», до війська. Не можна, проте, легковажно відноситися до останнього. Тому ця шестиграма присвячена багатосторонньому вивченню «війська«, його дії і застосування. Небезпека — це основна якість дії і застосування війська. Це виражено в самій структурі шестиграми: усередині (внизу) Небезпека, а зовні (вгорі) Відбуття (виконання) — триграма, що складається тільки з рис пітьми. Похмура небезпека, ось про що говорить сам символ. З найбільшою пильністю, з повноцінним життєвим досвідом мужчини-козака слід вирішувати суперечку за допомогою війська. Тут однаково згубним може виявитися як юнацьке завзяття, так і стареча відсталість. Тільки при врахуванні цього може бути успіх, тобто може бути виправлено те, що вже раніше було зіпсовано. Недорозвинений юнак або розвинеться правильно, і тоді йому буде потрібно лише очікувати свою годину; чи підчас свого розвитку він зробить помилку, яка й має бути засудженою. Якщо ж навіть судом не можна виправити помилку, то потрібні рішучі заходи: потрібна дія війська – ««Пугу, пугу»! — «Пугу? Пугу?» —»Козак з Лугу»». Такий другий сенс цієї шестиграми. Але в них обох загальною залишається вимога стійкості: стійкого перебування на вірному шляху і незаплямованої совісті –«Слава не поляже: не поляже, а розкаже, що діялось в світі, чия правда, чия кривда і чиї ми діти». У тексті лише натяк на ці керівні думки, що розкриваються тільки в коментаторській літературі, головним чином із досліджень герменевтики. Ось текст:

Військо. Стійкість. Змужнілій людині — щастя. Ганьби не буде.

1 _ _

У всякій дії війська [споконвічне розуміння про «військо козаче», про Січ, про козацтво взагалі  український  народ ще у давні часи вмовив як словесний символ – «Наш Луг батько, а Січ мати — от де треба помирати»] співіснують і придбання, і втрати. Перевага першого над другим визначає успіх війська. Але успіх досяжний лише тоді, коли не він є результатом, що дуже бажається. Тут гарячність («І на Січі мудрий німець, бараболю (бульбу) садить») може лише привести до найгірших наслідків. Навпаки, успіх можливий лише тоді, коли застосування війська (січі) витікає не з одного бажання перемоги (якої однаково бажають обидві воюючі сторони), а із залізної необхідності боротьби, із вищих законів стратегії Волі.

Так і виправлення помилок, допущених в пізнанні, недосяжне за допомогою дій, заснованих на простому намірі і бажанні. Воно досяжне тільки після  сумлінної раті за своє пізнання й усвідомлення його неминучості, яке має бути найгрунтовнішим і найдобросовіснішим – «Коли козак в полі, то він і на волі».

Текст вдягає ці думки в наступні слова:

На початку слабка риса. Війську виступати згідно із законом. Без сумлінності — нещастя.

 2 ___  

Відмінність боротьби елементів полярності можлива лише через їх єдність. Відмінність між світлом і пітьмою можлива лише завдяки їх єдності. У теорії КЗ дуже часто вказується на взаємне тяжіння світла і пітьми. З іншого боку, в кожній шестиграмі переважно дієвою є пітьма, якщо тіньових, слабких рис в ній відчутна меншість, і навпаки. З третього боку, в кожній шестиграмі виражається розгортання в часі цього процесу, що йде двома хвилями, в яких дві вищі мітки, — це риси друга (у внутрішньому) і п’ята (у зовнішньому). Вони, що займають серединне положення між початком хвилі і її кінцем, особливо сприятливі. Це ще підкреслюється тим, що «середина«, «зосередженість«, «цілеспрямованість«, «урівноваженість» — поняття, що полягають в технічному китайському терміні чжун. Дана позиція виражена тут рисою, що символізує усі ці якості, тобто вона займає найбільш вдале положення; і це єдина в шестиграмі світлова риса, до якої тяжіють і якій підкоряються усі інші риси. Але, крім того, вона знаходиться в самому осередді триграми «Небезпека«. Усе це повинно виражати положення полководця (отамана) в осередді його війська. Нехай військо і його дії і стоять під знаком небезпеки, нехай  воно у оточенні  пітьми, але цей полководець (кошовий отаман) знаходиться в осередді війська, тобто однаково чужий як надмірному, так і недостатньому, адже й: — «Місяць — козацьке сонце» . Тому його дії будуть цілком і назавжди вдалі і він удостоїться вищої похвали, бо між його рисою (сильною) і рисою володаря (слабкою п’ятою) існує відповідність як аналогічно їх центральних положень, так і по антитезі полярності. Таким і зображений в цій образності та символіці — вдало діючий полководець (кошовий отаман).

Також і розум, діючий в самому осередді нового акту пізнання для поповнення свідомості. Завдяки його центральному положенню йому однаково доступні усі доданки, що входять до складу пізнавального акту. І саме цей розум, закладений в осередді нового акту пізнання, і інспірується з боку носіїв вже досягнутого, усвідомленого знання.

У тексті це виражено наступними словами:

Сильна риса на другому місці. Перебування в осередді війська. Щастя. Огуди не буде. Володар тричі видасть наказ.

3 _ _

Позиція кризи — децентралізована. Крім того, тут вона зайнята слабкою рисою, а це ще погіршується тим, що в символіці КЗ нормою вважається перебування сильних рис на непарних позиціях і слабких — на парних. Власне, норма ця вимагає сили для подолання кризи, а в даному випадку якраз навпаки. Тому ніякого успіху тут чекати неможливо, що і знаходить своє  вираження у відповідному образі тексту [й український нарід вимушений був створити про своє рідне козацтво прислів’я: — «»Чим грішний»? — «»Малим родився, п’яним умер, нічого не знаю…
— іди душа до раю»!»
чи «Вони свою славу кинули під лаву » (про Запорожців), або: «Чубатий іде — Лихо за собою несе» про гайдамаків].

Так і в пізнанні не може бути успіху, тобто нового знання, коли акт нового пізнання позбавлений внутрішньої сили і правильності. Він не в змозі здолати відсталість вже накопиченого досвіду, який, в нових умовах, може бути досконалим, але непридатним, не живим. Відбувається тоді підміна нового живого пізнання трупами колись виниклих думок, чужих теперішньому моменту пізнавального життя. Іншими словами, відбувається загибель пізнання, тобто нещастя, розкол між знаннями свідомості і Всесвітом. Текст це виражає лаконічно і напружено:

Слабка риса на третьому місці. У війську може бути віз трупів. Нещастя.

4 _ _

Нормальність відношення між слабкою рисою і парною позицією дає можливість говорити про наступний етап розвитку із цієї ступені, на якій враховується попередній досвід і  віддається перевага відмові від активної дії,: відступ війська на постійні квартири (до базової Січі) для вичікувальної підготовки подальшого виступу.

Так само і в пізнанні це момент, коли під час вичікування підводиться підсумок накопиченого досвіду, перед вторинним завоюванням нового пізнання. Ні про удачу, ні про невдачу тут говорити неможливо, але можна лише вказати, що такий відступ війська — не втеча, а підготовка, за яку ганьбити не можна. Текст тут наступний:

Слабка риса на четвертому місці. Війську — відступати в тил. Ганьби не буде.

5 _ _

Хоча п’ята позиція взагалі представляє собою підйом сил, в даному випадку вона зайнята слабкою рисою, що символізує неможливість самостійної дії – «Без Гетьмана (проводу) військо гине». Проте діяти тут ще необхідно, бо кінцевий результат дії ще не досягнутий і домішуються до нього ще абсолютно чужі елементи – «Горе тому козакові, нема сіна лошакові». Ніби на обробленому полі з’явилася дичина, яка псує сходи. Проте, якщо самому тут діяти і неможливо, бо – «Зовсім козак, та чуб не так», то для успішності розпоряджень їх (дії) не слід відміняти. Потрібно триматися свого слова. При цьому, звичайно, важливо, щоб  правильно був вибраний (під мету булави, під її – первинну правду) гетьман («Аби була булава, то найдеться голова») й козацька старшина, якій даються розпорядження і яка тим самим наділяється відповідними повноваженнями і тільки тоді – «Де козак, там і слава». У таких умовах  єдиноначальність (гетьмана) потрібна, а всякий  підлеглий (козак), діючий на свій риск і страх, приречений на невдачу, навіть якщо б він діяв з повною прямотою і стійкістю.

В гносеологічній глосі символіка цієї цитати розуміється так, що йдеться про той момент пізнання, коли завойовується нове знання, але воно ще не завойоване до кінця. У такому положенні до справжнього знання домішуються ще елементи випадкових асоціацій, що виникають не через знання, а через незнання або занадто поверхневе знайомство з предметом пізнання. Тут багато може допомогти і начитаність в літературі, і за ці слова потрібно міцно триматися, проте потрібно пам’ятати, що важливий сенс слів, а не самі слова, що сенс цей має бути ґрунтовно засвоєний, точно здавна усиновлений. Це старший син, який  протиставляється молодшому синові, що втілює лише поверхневе ознайомлення з літературою тієї чи іншої бурси. Для останнього стійкість рівносильна відсталості, яка може погубити успіх (славу!) пізнання [читайте: «Тарас Бульба» — ВІП ].

Ось образи в тексті:

Слабка риса на п’ятому місці. На ріллі є дичина. Сприятливо триматися слова. Огуди не буде. Старшому синові — бути на чолі війська. Молодшому синові — віз трупів. Стійкість — до нещастя.

6 _ _

Гонитва за перемогою лише закриває очі на насущну необхідність боротьби – «Зроду-звіку козак не був і не буде катом». Тому на попередніх східцях з відповідно різних сторін давалися попередження проти помилок теперішнього моменту. Тут же — кінець процесу, названого Військо. Тут вже повинно йтися про результат його дій. Єдине попередження, доречне тут, — це попередження проти дії нікчем, які борються лише заради перемоги, тільки, а — «Добрий козак баче, де отаман скаче». Тому один з коментаторів цього місця говорить так же лаконічно, наскільки і парадоксально: «Коли вельмимудрий отаман діє з військом, то на початку цієї дії він не домагається перемоги «щоб там не було, любою ціною». Тому у кінці цієї дії він може [досягти] справжнього успіху» – «Козак з бідою, як риба з водою.»; «Козак з біди не заплаче.»; «Козак журби не має».

Як метафора ця думка застосовна і до діяльності пізнання на етапі завоювання нового знання, де це останнє вже завойоване і повинне утворити єдність («Отамане! Товариство – наші голови.»), також як знову заснована держава повинна поєднуватися із володіннями колишніх феодалів, бо: – «Козацькому роду нема переводу».

Якщо одягнути все це в образність феодального пам’ятника КЗ, то ми читаємо:

Вгорі слабка риса. Великий государ [гетьман] володіє долями підлеглих. Він засновує царство [державу], примикаючи до володінь феодалів. Нікчемні люди тут не діють.

Добавить комментарий