Книга змін. Переклад Віктора Перконоса китайського класичного «І-цзін»


Застереження у прочитанні шестиграм.

КЗ до цього часу є ще загадкою, над розгадкою якої (як до речі одкровень Апокаліпсису й Зороастра-زرتشت  чи пророцтв Екклезіяста, Нострадамуса та Тараса Шевченко, роздумів Монтеня та Макіавеллі)  кожен читач повинен напружуватись Сам. Але, звісно, при цьому треба враховувати рекомендації і інших її читачів, що вже були заінтриговані і вивчали КЗ, особливо неупереджених  вчених. Пасивне читання КЗ, як інтересної белетристики – марна трата часу.

 От що рекомендує Ю.К Щуцький: «Філологічний переклад основного тексту без приміток, що інтерпретують, мало зрозумілий європейському читачеві, як, втім, мало зрозумілий або зовсім незрозумілий основний текст, узятий без коментаря, китайському або японському читачеві, не підготовленому спеціально до читання цього тексту. Проте китаєзнавець, незалежно від його національності, володіє системою «Книги змін», безумовно може зрозуміти її основний текст як в оригіналі, так і в переведенні. Що ж робить його зрозумілим? Знання системи, уміння знайти пояснення одного місця у ряді інших місць. Так, при читанні основного тексту необхідно мати на увазі наступне.»:

1.     Кожна шестиграма представляє собою символ тієї або іншої життєвої ситуації, яка розгортається в часі. Кожен афоризм при шестиграмі представляє собою текстову коротку характеристику цієї ситуації в основному або в цілому. Кожен афоризм при окремих рисах представляє собою конкретну характеристику того або іншого етапу в розвитку цієї ситуації. При цьому необхідно взяти до уваги те, що зважаючи на рівень техніки мислення і мови авторів КЗ такі характеристики майже ніколи не бувають виражені у формі точних понять. Стихія «Книги змін» – художня стихія образності, алегорій. Замість того щоб сказати про доцільність колективної дії, «Книга змін» говорить: «Коли рвуть очерет, [тоді інші стебла] тягнуться за ним, [оскільки він росте пучком]. Стійкість — на щастя. Розвиток» (шест. №12, риса 1). Замість того щоб сказати про марність зробленої дії, КЗ говорить: «Незначній людині доведеться бути міцною; шляхетній людині доведеться загинути. Стійкість — жахлива. Коли козел буцає загорожу, в ній застрягнуть його роги» (шест. №34, III) і тому подібне. Крім того, в основному тексті зустрічаються стандартизовані подоби, свого роду формули, як, наприклад: «Сприятливий брід через велику річку» (шест. №5, 13, 18, 26, 42, 59, 61), тобто ситуація привертає до якого-небудь великого почину. Чи «Сприятливе побачення з видатною людиною» (шест. №6, 39, 45, 57) — вказівка на можливу допомогу з боку можновладця чи світила науки.

2.   Як було вище вказано, афоризми при окремих рисах оповідають про послідовний розвиток ситуації. При цьому перша позиція характеризує лише самий початок цього процесу, коли він ще не виявлений з усією його типовістю. Друга позиція характеризує апогей внутрішнього розвитку цієї ситуації так само, як п’ята позиція — максимальне розкриття його зовні. Третя позиція характеризує момент кризи переходу від внутрішнього до зовнішнього. Тому, якщо прочитати підряд усі афоризми третіх позицій, то, незважаючи на увесь лаконізм, який зустрічається іноді, виступає їх загальна риса — опис небезпеки положення. Наприклад: «Очікування в болоті. — Наближається прихід розбійників» (шест. №5); «У війську може бути віз трупів. — Нещастя«! (шест. №7); «І кривий може бачити, і кульгавий може наступати! Але якщо наступиш на хвіст тигра так, що він укусить тебе, то буде нещастя. Воїн [все ж] діє заради великого государя [чи згідно присяги!]» (шест. №10); «Крокви прогинаються. — Нещастя«! (шест. №28); «Пов’язаному утікачеві буде хвороба і небезпека. Хто тримає слуг і служниць — щастя» (шест. №33) і так далі, і тому подібне. Четверта позиція характеризує початок прояву цього процесу зовні. Тому вона так само мало типова, наскільки і перша. Проте на ній відбивається благотворний вплив стану, що наближається й  описаного п’ятою позиції. Тому і афоризми четвертої позиції не так похмурі, як попередні. П’ята позиція вже описана у зв’язку з другою. Верхня ж позиція є завершенням або завершеністю процесу цієї ситуації, в якому вона або втрачає свою типовість, або перетворюється на свою протилежність. Останнє особливо характерно виражене в шестиграмах №11 і 12.

3.     Необхідно завжди мати на увазі, що основний текст найтіснішим чином пов’язаний з шестиграмами, триграмами і їх складовими рисами. Тому для того, щоб вдуматися в значення того або іншого афоризму, абсолютно необхідно розглядати його з урахуванням їх (рис, триграм, шестиграми) символіки та алегоричності.

4.     Зв’язок афоризмів один з одним, їх зміну необхідно розглядати як конкретизацію семи основних положень «Книги змін», успадкованих  усіма коментаторами, незважаючи на усю їх відмінність. Ці сім положень найяскравіше виступають в «Сі ци чжуані», проте при достатньому роздумі можна переконатися, що вони як свого роду обертони властиві і основному тексту. Ось вони у загальних рисах:

1) світ представляє собою і мінливість, і незмінність, і, більше того, їх     безпосередню єдність;

2) у основі цього лежить полярність, що проходить через весь світ, антиподи якої такі ж протилежні один до одного, наскільки і тяжіють один до одного: в їх стосунках проявляється світовий рух як ритм (приклади антиподів: інь-ян: пітьма-світло; пасивний-активний; потайний-явний; не щирий – щирий;  тепло-холод; мале-велике; внутрішнє-зовнішнє; м’яке-тверде; слабе-сильне; жіноче-чоловіче; розслабленість-напруження; правомірність-ймовірність, добро-зло  і таке інше) ;

3) завдяки ритмам Всесвіту, Ноосфери  те, що вже сталося і те, що ще не наступило об’єднується в одну систему, по якій майбутнє вже існує і в сьогоденні як «паростки» подій, що настають;

4) потрібне і теоретичне розуміння, і практичне здійснення цього; і якщо діяльність людини нормована (правомірна) таким чином, то вона тоді гармонійно включається у своє оточення;

5) таким чином виключається (як правило – ймовірний) конфлікт внутрішнього і зовнішнього, і вони лише розвивають один одного тим, що внутрішнє визначається зовнішнім і відтворює себе у зовнішньому;

6) при цьому особа приділяє достатню увагу як собі, так і навколишньому її довкіллю, суспільству (соціуму) і, задовольняючись своїм положенням, знаходить можливість вищої форми творчості: творчості добра, а не виконання яких би то не було правил прописної моралі;

7) так, завдяки стійкому з’єднанню абстракцій і конкретності, досягається повна гнучкість системи КЗ.

         Відмінність елементів полярності можлива лише через їх єдність — відмінність між світлом і пітьмою можлива лише завдяки їх єдності. У теорії КЗ дуже часто вказується на взаємне тяжіння світла і пітьми. З іншого боку, в кожній шестиграмі переважно дієва пітьма, якщо тіньових, слабких рис в ній відчутна меншість, і навпаки (у матриці є 22 янських та 22 інських шесимграмм). З третього боку, в кожній шестиграмі виражається розгортання в часі цього процесу, що йде двома хвилями, в яких є дві вищі мітки (вішки), — це риси друга (у внутрішньому) і п’ята (у зовнішньому). Вони, що займають серединне положення між початком хвилі і її кінцем, особливо сприятливі. Це ще підкреслюється тим, що «серединність«, «зосередженість«, «цілеспрямованість«, «урівноваженість» — поняття, що тлумачаться у технічному терміні «чжун» — «серединний шлях». Крім того, в системі КЗ,  графічних співвідношень її символів  прийнято вважати, що між рисами шестиграми існує деякий резонанс, «відповідність«, а саме: перша риса відповідає четвертій, друга — п’ятій, третя — шостій. В символіці соціальної ієрархії п’ята риса означає ще й володаря.

При аналізі шестиграми — такої маленької, але вже вішки (шестерика) долі, завжди слід мати на увазі (і слідуйте!) в наступному:

1. Кожна риса, якщо вона ймовірно характеризує нестійку ситуацію, може змінитись на протилежну, що, звісно, викличе й перехід до іншої шестиграми. Наприклад:

читання шестиграмм

2. Кожна шестиграма містить в собі  явні і потаємні (прихованні) можливості дій. Потаємні можливості відкриються, якщо на основі аналізуємої шестиграми  скласти відповідну іншу. Така шестиграма буде складатися із: 2,3,4 та 3,4,5  рис вхідної шестиграми, що віддзеркалюють серцевинні якості (ядро, зерно) розглядаємої шестиграми. Наприклад: для шестиграми № 63 («Уже кінець») зерновою є шестиграма № 40 (Дозвіл).

3. Кожна шестиграма має свою протилежну (інвертовану) шестиграму, кожна риса якою має інвертовану якість (замінюється на протилежну – світла на темну, слабка на сильну чи 0 на 1), наприклад: для тієї же шестиграми № 63 – 101 010 — («Уже кінець»)  інверсною  є шестиграма № 64 – 010 101 («Ще не кінець).

4. Кожну шестиграму можна «перевернути», тобто скласти її риси послідовно навпаки, в зворотному напрямку. Тобто в «перевернутій» шестиграмі її риси — 1,2,3,4,5,6 (так вона правильно прочитується знизу-вверх) стають послідовними (а читаємо ж знову «знизу-вверх»)  риси – 6,5,4,3,2,1 вхідної. Наприклад для шестиграми №3 (100 010) зворотною (перевернутою)  буде шестиграма №4 (010 001).

Так  із ветхих часів складена послідовність КЗ (від 1 до 64 в їх бінарному прочитанні   шестиграм) – після кореневих шестиграм №1 і №2, для послідовного прочитання текстів КЗ — всієї спільноти Матриці — попарно слідують зворотні шестиграми.

5. Резюме. Щоб скласти вірний прогноз на основі вибраної шестиграми (шляхом «ворожіння» чи поміркованого свідомого аналізу свого внутрішнього  стану та зовнішнього плину ситуацій і подій) потрібно не тільки уважно розміркувати над самою вибраною шестиграмою, а і над усіма їй спорідненими (їх може бути одна і більше) – хоча би ще над триграмою шестиграм.

Таблиця всіх шестиграм КЗ з висвітленням її: зернових («з»), інверсних («і»), зворотних (перевернутих -«п») — приводиться нижче:

Частина 1

шестиграммы-1

Частина 2

шестиграммы-2

У коментарях до І-цзіну затвердилось ряд понять (знаків, показників), що стандартизовано застосовуються й мають своє «місцеве» (в рамках І-цзіну) трактування. Розглянемо їх:

щастя і нещастя. Термін позначує (вказує), що з цього місця ситуації вже відкрито чи, відповідно, закрито дорогу (стежку) для наміченого.  Або чи є відповідною  (не відповідною) і згодженою (не згодженою) якась дія у даній ситуації;

володіння правдою. Термін позначує на те чи доступна глибинна (ще не пізнана) енергія для іі використання при даній ситуації, щоб вийти з можливої халепи із честю;

 —  огуда, ганьба. Тут вказується на мотивацію ваших дій. Огуда чи навіть ганьба вказує на те, що Ви не зовсім чистосердечні чи не повністю розумієте дану ситуацію, в результаті чого ваші наступні дії можуть принести шкоду іншим людям чи довкіллю. Якщо ж: огуди чи ганьби «не буде», то ваші подальші дії нікому не принесуть шкоди.;

 — жаль. Цей   знак показує що Ви в даній ситуації тимчасово втратили чи загубили стежку чи напрямок дій;

каяття. Відображує незадоволення своїми діями, мовить про роздвоєність душевних намірів. Каяття не буде чи Зникне каяття говорить про те, що діло може виконуватись без опасання, чи оздоровить роздвоєність душевних сумлінь;

небезпека.   Вказує на проблему, корні якої знаходять в минулому. Або на той вид небезпеки, що вказує на признаки  гніву у Ваших діях, що направляють ваші поступки лише до зло дійної помсти комусь. Це може бути й вже давно забутий спомин, якась ситуація із минулого, погані поступки – все, що зворотне повертається для того, щоб непокоїти, хвилювати нас й лишати спокою. Як правило, нам  сповіщається, що ми повинні зустрітися із небезпекою, котру треба буде здолати. Інколи, нам радять – відступити, тому, що небезпека є значною, яку без великих втрат не здолаєш;

помилка. Виникає із-за незнання або неправильного тлумачення;

лихо — це щось, що приходить ззовні: наприклад, епідемія або  повінь;

Брід через велику річку спонукає вступити в ріку життя, коли маєте ясну мету або намір, почати новий проект або  підприємство;

похід, виступ вказує або на встановлення порядку через дисципліну чи правил і  покарань, або на цілеспрямовану поїздку чи експедицію;

         — первинне. Означає первинну  рушійну силу, Воно також може означати  велич, велику кількість, чудову  якість, витік річки із джерела думок. У  китайському ритуальному календарі воно  відповідає весні, Географічному Сходу і сходу сонця. Воно  часто зустрічається в словосполученні первинне щастя — дуже сприятлива перспектива, що має на увазі отримання сили для створення нового;

         — звершення. Означає досягнення і  пропозицію віддати належне духам душі, які є  джерелом цього досягнення. Воно вказує на  процвітання, життєву силу, енергію, зростання і  дозрівання. Воно поширюється, зростає і  досягає успішного завершення. У китайському ритуальному календарі воно відповідає літу, Півдню, середині дня. Звершення часто зустрічається разом з терміном, що означає дію, особливо в назвах шестиграм;

         — сприятливість. Означає вигоду,  прибуток, прозорливість і загострене  сприйняття,  урожай, хороший підсумок, всілякі способи накопичення і придбання. У  китайському календарі воно відповідає осені, географічному Заходу, заходу сонця. Термін зазвичай зустрічається у поєднанні з іншими словами, що означають  конкретні вчинки, наприклад: сприятливо… (зробити те-то і те-то);

         — стійкість. Означає здатність стояти на своєму, продовжувати почате, утілювати свої ідеї і плани в дійсність. Вона  вказує на правоту, переконливість і твердість духу. Цей термін часто зустрічається в  словосполученні сприятлива стійкість, в тому сенсі, що дана дія приведе до бажаного результату за наявності  непохитного наміру.

Чи були в українського автохтонного етносу схожий до І-цзину світогляд і відповідна свідомість? Звісно, було! Й буде!… Це, мабуть, існувало у ветхі часи, коли наші вцілілі пращури після тотальної загибелі попередньої цивілізації в часи льодяникового періоду почали виходити до сонця і неба із сховищ Землі – підземель та печер як ті щури чи ху[-(а,о)]холъ. Мріяли ще про теплі краї (тепличину)  — І-ра (тепер Вирій, Рай),  створили міфи про доброго й домашнього покровителя з ріки Бог – Щура, котрого вдень біля студеного дзюркотливого співучого чура можна було споглядати в небесах (якщо прищуришся), чи довгою зимою в саманній хаті із теплої та світлої печі, що крім вогняного світла так нагадувала про майбутнє й можливе Пекло (коли забувається золотий вік прадідів, безпека шляху життя й видиться тільки дідько із мліючого горшка). Тому й заснували собі велику межу й закляття від усього поганого (щоб – спекатись його) – Цур йому! Пек тобі!  … Були ксаями й сколотами (ставили вішки [чури] зі своїм родовим тотемним символом на невеликому курганчику лише біля свого обійстя) поки не стали для інших етносів поганцями (язичниками), або навіть «поганими чуреками» і почали винищуватись… і до, і після інквізиції… , мабуть, тільки за те, що були ще хранителями й носіями своїх небесних Вед.

Так, що — «Учитесь, читайте, чужого навчайтесь, й свого не цурайтесь» (великий швець кімлі життя – Тарас Григорович Шевченко).

Що стосується сучасного знання людством законів кругообігу життя у Всесвіті, то теперішній ХХІ вік у розвиток попереднього ХХ віку — віку інформатизації -, мабуть  повинен стати віком глобального зближення людства із своєю природною матір’ю – Землею. Це і екологічна свідомість життя людини у лоні матері-Землі, і більш точне (по відношенню до теорії Дарвіна) знання своїх біологічних основ і спадкоємних співвідношень та свідомості людини у космічному Всесвіті.  Тобто, на часі  створення Книги канонів життя чи Енциклопедії людини.

В попередньому віці вже закладені  перші  основи біологічних знань життя людини на основі  сталінської «лженауки» — генетики. Дивне об’єднання вчених світу (крім, нажаль, слов’янських, що вимушені були існувати в ділильному процесі нової зміни владних структур), починаючи із 1988 року під егідою міжнародного консорціуму Human Genom Organisation (HUGO) за допомогою суперкомп’ютерів проводиться прочитання (секвенування) нуклеотидних пар ДНК та створення генома людини на послідовності «букв»: А,Г,Ц,Т, бо виявляється, що структура кожного гена органічної матерії може складатися лише із чотирьох речовин:

структура гену

А ген (як атом спадкоємності – за означенням вченого С. Бензера) це лише ясик (малесенька подушечка), що лише прикриває вухо розуму людини від проникнення вимучених думок вічності; на санскриті цей феномен звучить, як — genduha. І виявилось, що ДНК-молекула (довга непереривна спіральна послідовність  яка забезпечує зберігання, передачу з покоління в покоління і реалізацію генетичної програми розвитку й функціонування живих організмів) складається лише із 44 аутосомних хромосом (22 – «янських», 22 – «інських»)  та 2 статевих (Х-хромосома, У-хромосома):

хромосоми

Тож, можливо, що інтерпретації тексту шестимільярдної нуклеотидної послідовності відбудеться і за допомогою «Книги змін», що  вже допомагає  людству протягом тисячоліть  проводити аналіз і 22 янських, і 22 інських  ситуацій      за допомогою всього 4 символів (нижньої і верхньої триграм янських та інських послідовностей шестиграм).

Бо, «”Нове виникає як ефект цiлiсностi. … Перехід вiд попереднього стану до  нового під впливом елементів i структури цілого, особливості збереження в ньому  властивостей ”старого“ (спадкоємність), перетворення цих властивостей у новому — все  це прояви діалектичного заперечення”, причому “поняття спадкоємності не означає  просто передачу чогось безвідносно до цiнностi попереднього, а передачу  найважливішого позитивного змісту заперечуваного стану, тобто нагромадження  пiдсумкiв розвитку ” (Г.М.Єлфимов -Возникновение нового. Философский очерк).

А ще  великим Гете відмічено, що тільки: «Природа – єдина  книга, що на всіх своїх сторінках висвітлює тільки правду».

Добавить комментарий