Книга змін. Переклад Віктора Перконоса китайського класичного «І-цзін»

<№27>         

100 001

гень

чжень

     І. [Живлення.].

Стійкість — на щастя.

Споглядай вилиці: <вони> самі перемелюють <те, що> наповнює рот.

 

I. На початку дев’ятка.

Ти закинеш свою чарівну черепаху, <на якій гадають>, і, дивлячись на моє <добро>, розкриєш рот <від пожадливості>.

— Нещастя.

II. Шестірка друга.

Живлення навиворіт: відхилишся від основи, <щоб> живитися на <піщаному> пагорбі.

— Похід — до нещастя.

III. Шестірка третя.

Живлення, що збилося.

— Стійкість — до нещастя. Десять років не дій. Нічого сприятливого.

IV.    Шестірка четверта.

Живлення навиворіт.

— Щастя.

Тигр дивиться і вже впритул. Його жадання — погнатися услід. Ганьби не буде.

V. Шестірка п’ята.

Відхилишся від основи.

<Але якщо> пробудеш в стійкості — щастя.

— Неможливий брід через велику річку.

VI. Вгорі дев’ятка.

Виходь з живлення.

— <Хоча і> небезпечно, <але буде> щастя.

— Сприятливий брід через велику річку.

 

Коментарі:

Для того, щоб зрозуміти дану ситуацію, нам необхідно звернути увагу на її  складові триграми. Верхня триграма, так називаємо Гень (Гора) – «100», являє собою якість стійкості, непорушності. Нижня ж триграма Чжень (Грім) , що образно виражає й блискавицю, представляє собою, навпаки, повну (блискавичну) рухомість. Отже, щось нерухоме — наверху, та щось що рухається, діє — внизу. Це саме й видно в функціонуванні щелеп: верхня щелепа нерухома під  час їди, а нижня же щелепа — рухається. Але цей  образ в діянні щелеп був переусвідомлений, згідно логіці мислення авторів «Книги змін». Оскільки нижня триграма є символом внутрішнього життя, чи особистого життя, а верхня — зовнішньої діяльності, чи спільного, суспільного життя в соціумі, де можлива й допомога одного іншим, оскільки тут, де у зовнішньому дано символ нерухомості, всяка допомога один одному відпадає. Властиво, все, що повинно було би бути вдіяно для допомоги один одному, уже зроблено на попередньому етапі. Тут можливі  дії тільки кожного на свій риск і страх. Тому текст пропонує:

Живлення [Харчування]. Стійкість — на щастя. Споглядай щелепи. Вони самі перемелюють те, що попало в рот.

1 ___

Дана ситуація розглядається не тільки зі сторони образу щелеп, а і зі сторони їх діяльності, їх участі у харчуванні (живлені). От чому на першій позиції перш за все  людині рекомендується  саме велику увагу звернути на харчуванні – «Три дні заходів, а день празнику». Воно повинно бути для людини на  даній позиції більш цінним, як би там не було. Ми мали уже випадки бачити, що,  за поглядами авторів «Книги змін», самим цінним є — віщування оракула. Для деякої мети в якості оракула в Китаї користувались панциром черепахи. Тут заради харчування повинна бути відкинута навіть така цінність, як панцир черепахи, що потрібен для оракула. А друге, те, що, — самостійність в діяннях кожної людини, — тут продовжує грати не менш значиму роль. Тому ненаситне стремління до майна інших людей (замість духовних шляхів – «Через святих до Бога, через людей до цісаря, — через слуг до пана, — а через добрих людей до попа») не може привести ні до чого  хорошого. От чому в тексті ми читаємо:

На початку сильна риса. Ти закинеш свою чарівну черепаху і, дивлячись на моє добро, розкриєш рот від жадоби. Нещастя.

2 _ _

Вже вказано, що передусім тут може йтися про живлення, але про самостійне живлення. Тому розраховувати на яку-небудь допомогу ззовні абсолютно надмірно. Оскільки друга риса стоїть відповідно до п’ятої, допомога ззовні, якби і була зроблена, то тільки з боку того, хто займає п’яту позицію. Але п’ята риса тут охарактеризована слабкістю. Тому в образі самої шестиграми цілком вказана неможливість допомоги ззовні. Розраховувати на допомогу в крайньому випадку можна було б тільки при зверненні назад до першої позиції, яка в усій цій шестиграмі є головною. П’ята ж позиція, виражена у цьому тексті в образі «піщаного пагорба», настільки слабка, що не може навіть знайти задовільного виходу для самої себе. «Піщаним пагорбом» вона названа тому, що вона слабка (неміцний пісок), а пагорбом — тому, що вона вгорі. Рух (передбачається рух вгору до п’ятої риси) може привести тільки до лиха, до нещастя. Тому всякий вихід зовні, всякий похід може бути тут тільки несприятливий. І текст говорить:

Слабка риса на другому [місці]. Живлення навиворіт. Відхилишся від основи, [щоб] живитися на [піщаному] пагорбі. Похід — до нещастя.

3 _ _

Тема виходу зовні, намічена в попередньому, тут повторюється ще раз, що цілком відповідає третій позиції — позиції виходу з внутрішнього в зовнішнє. Але як ми бачили вже по суті цієї шестиграми, вихід зовні — власне, означає збитися з шляху. Якщо людина навіть зрозуміла це, але все-таки продовжує рухатися вперед, тільки зберігаючи колишній напрям, то такий рух не може увінчатися успіхом. Навпаки, він повинен можливо довше (як говорить «Книга змін», 10 років) не діяти, бо у дії він не може знайти нічого сприятливого. Тому і текст говорить:

Слабка риса на третьому [місці]. Живлення, що збилося, : стійкість — до нещастя. Десять років не дій. Нічого сприятливого.

4 _ _

Нормальний рух в розвитку ситуації, як це виражене в символах шестиграм, це — рух вгору. Але тут такий рух був би неефективним. Причини цього вже вказані при поясненнях до другої риси шестиграми. Тут, передусім, треба зрозуміти, що основна діяльність для цієї ситуації виражена в тому, що було сказано про першу рису. Рух вниз — рух ненормальний для «Книги змін», але воно якраз має бути на цій позиції. Проте четверта риса тяжіє до п’ятої, бо є лише вступом до неї. Але в цьому якраз небезпека, яка погрожує в цій ситуації. Небезпека з боку п’ятої риси виражена в образі тигра. Цей «тигр» тільки погрожує і не кидається тому, що тут можливий вихід вниз, до першої риси. Текст говорить про те, що ганьби не буде. Повністю в образах тексту це виражено так:

Слабка риса на четвертому [місці]. Живлення навиворіт — на щастя. Тигр  вперся поглядом, впритул. Його бажання — погнатися услід. Хули не буде.

5 _ _

На п’ятій позиції ми бачимо слабку рису. Вона повинна виразити те, що тут не хватає сил навіть для власного розвитку. Проте основна норма для п’ятої позиції — це надавати допомогу іншим. Оскільки тут це неможливо, остільки говориться про відхилення від основи. Єдино, що може порадити «Книга змін» людині, що знаходиться в цій ситуації, це тільки перечекати цей час – «Хто не уміє молитися, нехай іде на море учитися». Всяка метушня перед великою справою не приведе тут до сприятливого результату. Тому текст попереджає:

Слабка риса на п’ятому [місці]. Відхилишся від основи. [Але якщо] прибудеш в стійкості — щастя. Неможливий брід через велику річку.

6 ___

І ось настає кінець цього часу (перечікування). Людина його вже перечекала. Вона виходить з цієї ситуації — ситуації живлення. Якщо вихід з внутрішнього в зовнішнє вже може бути розглянутий як криза, то тим більше вихід з однієї ситуації в іншу є кризою, навіть небезпечна криза. Але, незважаючи на усю його небезпеку, він потрібний, бо світ рухається, проходячи через ряд ситуацій, і людина теж повинна переходити від однієї до іншої ситуації – «Якщо голова болить, то в церкву йди». Тому кінець кінцем вона приводить на щастя, треба тільки винести з усієї цієї ситуації на майбутнє те, що в ній було зроблено позитивного. Як ми бачили, єдина позитивна риса в цій шестиграмі — перша, де, власне кажучи, зроблено вже усе для живлення. Тому і в тексті ми знаходимо:

Вгорі сильна риса. Результат з живлення. [Хоча і] небезпечно, [але буде] щастя. Сприятливий брід через велику річку.

Добавить комментарий