Книга змін. Переклад Віктора Перконоса китайського класичного «І-цзін»

<№2> 

000 000

кунь

кунь

 Кунь [Відбуття]

[Первинне звершення; сприятлива стійкість кобилиці.]

Княжичеві є, куди виступити.

Висунеться він — заблукає; послідує — знайде господаря.

Сприятливо: на південному заході знайти друзів; на північному сході — втратити друзів.

Прибудеш спокійно в стійкості — буде щастя.

 

1. На початку шестірка.

Якщо ти наступив на іній, значить, близько і міцний лід.

— [«Зайвого нічого не вигадуй!»]

2. Шестірка друга.

Прямота, безпосередність, велич.

— І без вправ не буде нічого, що би не було сприятливим.

3. Шестірка третя.

Утаївши свої прояви, потрібно би бути стійким.

—         Мабуть, йди за володарем в його справах. Без того, щоб здійснювати що-небудь самому. Доведеш справу до кінця.

4. Шестірка четверта.

Зав’язаний мішок.

— Не буде ганьби, не буде й хвали.

5. Шестірка п’ята.

Жовта спідниця.

— Первинне щастя.

6. Вгорі шестірка.

7. Дракони б’ються на околиці.

— Їх кров — синя і жовта.

[«У дії шестірок сприятлива вічна стійкість».]

Коментарі:

Навіть сама напружена творчість не може реалізуватися повністю, якщо немає того середовища соціуму, в якому вона буде максимально реалізовуватись і її результат буде правильно сприйнятим соціумом. Але і це, не зовсім пригідне, середовище, достатнє для того, щоб здійснювати абсолютну творчість: — «Гончар спить цілу днину, бо хто вкраде його глину?». Для цього людиною самостійно має бути відтворена потенціальна можливість бо: — «Де не горить, там не куриться.», щоб і таке середовище було для неї  податливим і пластичним – бо: — «Без діла сидіти — можна одубіти» та й: — «Бог палицею не б’є» же.  Крім того, людина в цій ситуації має бути позбавлена якої б то не було власної ініціативи дій, повинна у повному відлученні від усього лише вторити і йти за імпульсами творчості добра – «Вчасно дощ іде — врожай веде». Але, в той же час, людина в  стані дії та впливу цієї ситуації (ситуації описаної цим символом КЗ – відбуття у повинності) не має бути безсилою, інакше вона не буде  в змозі виконувати те, що є творчим задумом, бо ж  і – «Голод — найліпший кухар». Тому вона — цілком самозречена сила людини — виражається тут метафорично в образі кобилиці, яка, хоча і позбавлена норову коня, але не поступається йому в здатності до дії і їй теж: — «З хвоста не надівай хомута».

Якщо Творчість це: Небо, Світло, Досконала (просвітлена) людина, то Відбуття це Земля, Пітьма… й шляхетна людина, що лише слухає і виконує вказівки Досконалої людини. Саме і шляхетній людині тут належить діяти у виконанні вказівок, але лише Досконалої людини – «Де будуть шанувати, там і варто ночувати». Тому це лиш відбуття повинності людини в соціумі Пітьми – «Добра пряха й на скіпці напряде». Якби вона стала діяти не по цих вказівках, а по власному почину, то змогла би лише помилятися. І тільки йдучи за своїм повелителем (але свідомо вибраним), вона зможе  «набратись» і його шляхетності. Так для шляхетної людини краще всього. Втративши подібних до неї самої друзів, знайти друга, що стоїть за знаннями вище за неї, який в перспективі своїми якостями буде нівелювати її недоліки в цей час. У просторовій символіці КЗ південний захід вважається областю пітьми, оскільки там починається згасання світла. І, по протилежності, північний схід — область, де зароджується світло, — вважається областю світла. Процес ситуації Відбуття  виражений  в цілому у рисах пітьми, тому людині в цей час потрібно старатись втрачати здібності пітьми та, навіть, подібні до пітьми сили на південному заході і знайти  сили, що підсилять  — «друга» котрий хоча: «Болотом бреде, а іншим дорогу ж  показує» — на північному сході, щоб у цьому стані (вимушеності виконань) добровільно підкорятися тільки силам Добра. При цьому важливо, щоб діяльність Відбуття протікала в повному спокої, в покірному прийнятті своєї долі, без перерозвитку («В ліс дрова не везуть, в криницю воду не наливають.»; «Забагато чогось — все рівно, що нічого»), інакше його вплив заставить людину не виконувати задуми Творчості, а лише конкурувати з ними. Пітьма вступить в незакономірний бій зі світлом, що не може привести до благого результату, бо сила пітьми сліпа необхідність, а не ясна свідомість. Якщо перша риса у символах  КЗ, по перевазі, відноситься,  до повелителя, видатної людини і так далі, то у символі Відбуття оповідає про раціональну діяльність підданого, солдата, дружини і тому подібне. У нім показана необхідність, що розвивається, у Відбутті – «Бійся не мудрого ворога, а лихого приятеля».  У тексті це виражено так: Відбуття. У первинному розвитку сприятлива стійкість кобилиці. Шляхетній людині належить діяти, але якщо вона висунеться вперед, то заблукає, відступивши ж назад, вона знайде повелителя. Тут сприятливо на південному заході втратити товаришів і на північному сході знайти друга. Спокійна стійкість — на щастя.

1 _ _

Перший момент Відбуття такий, що в нім ще непомітно воно саме [виконання у Відбутті]. І, проте ж, виконання  здійснюватиметься з повною необхідністю. Нехай навіть сила пітьми і холоду тут ще не виявлені. Але вона вже почала діяти. Нехай в тому, що вже випав іній, ще не помітний майбутній мороз, але якщо іній випав, значить, недалеко той час, коли буде міцний лід, в якому холод і пітьма ситуації проявляться повною мірою, але ж: — «І лід іскру дасть, коли добре потерти» та «Більше дбай про те, що попереду жде». Зростання сили пітьми можна зрозуміти і у переносному розумінні: це — час, коли все більше можуть почати діяти «нікчеми» — аморальні люди, злодії. Потрібно передбачати події і бути готовим до зустрічі і з такими – «Краще погана дорога, ніж лихий супутник». Тому як попередження звучать слова тексту :

На початку слабка риса. Якщо ти наступив на іній, значить, наближається і міцний лід.

2 _ _

У КЗ символіці геометричних форм  небу присвоєна форма кола, а землі — квадрата. Просторово небо мислиться куполоподібним, а земля — «прямою», плоскою. Але, вступаючи у взаємодію з небом, земля повинна повністю пристосуватися до нього, щоб благодійно відчувати його ноосферні ритмічні імпульси. Незважаючи на відмінність форм кола і квадрата, це можливо — через величезність простору землі для «маленької» людини. (Старокитайське представлення, що нескінченно великий квадрат прагне перетворитися на круг, засвідчено в гл. 41 «Дао де цзіна» : «У великого квадрата немає кутів».) У кожному символі КЗ одна з рис вважається головною. В даному випадку це — саме друга риса. Тому в ній, по перевазі, виражена якість цього символу в цілому. І раз в даному випадку це якість готівкова в найповнішій мірі, то тут не вимагаються ніякі попередні вправи; не потрібна ніяка попередня підготовка, а усе складається сприятливо само собою, у відповідності із «квадратурою круга». Тільки у світлі цих думок стає зрозумілим текст:

Слабка риса на другому місці. Плоский квадрат величезний. Хоч і не готуєшся, не буде нічого поганого.

3 _ _

Після першого, внутрішнього виявлення цієї ситуації, знову настає деяка криза. Під час такого стану неможлива вільна діяльність. Людина може мати найпрекрасніші якості, але час та довкілля не сприяє їй. Тому вона повинна затаїти свій блиск (бісер), своє внутрішнє сяйво – «не метати бісер серед свиней». Людина може бути стійкою і навіть може діяти, проте лише за умови, що її діяльність не відбуватиметься по її власному почину, а лише по вказівках вищестоящого від нього вождя, тоді лише його справа може бути доведена до потрібного кінця. Ось чому і в тексті сказано:

Слабка риса на третьому місці. Приховай  свій блиск і зможеш пребувати стійким. Можливо, що якщо діятимеш, йдучи за вождем, сам не здійснюючи нічого, то справа буде доведена до кінця.

4 _ _

При пасивності сили Пітьми, характерної для Відбуття, стан кризи дещо затягується. Тому, хоча на четвертій позиції він вже минає, його дія все ж залишається. Людина може володіти багатьма властивостями, але тут краще те, що у нього є сильним приховати («Коли маєш удосталь, скажи: «Досить!») й  «зав’язати мішок», бо всерівно: «В голову, як у торбу: що знайдеш, те й сховаєш». Ця позиція символізує положення наближеної до володаря людини положення  нестійке і повне тривог. Звичайно, якщо людина в такому положенні триматиметься в тіні, то небезпека не буде йому погрожувати, проте, залишаючись непомітним, він не може розраховувати і на які б то не було похвали. Так, в тексті ми й читаємо:

Слабка риса на четвертому місці. Зав’яжи мішок. Огуди не буде, хвали не буде.

5 _ _

І друга, і п’ята риси як середні риси в нижній і у верхній триграмах виражають одну з найважливіших якостей: урівноваженість (поміркованість), що розуміється як уміння без крайнощів завжди бути на належному місці. Це центральне положення виражене в образі, що вимагає деякої розшифровки. Річ у тому, що гамма фарб по старокитайських переконаннях складається не з семи (як у нас), а з п’яти кольорів, і в ній жовтий колір займає центральне положення. Тому в афоризмах, що відносяться до другої та до п’ятої рис, часто зустрічаються образи, що мають епітет «жовтий». Крім того, жовтий колір — це колір Землі. П’ята риса в цьому символі, хоча і не є головною, але, займаючи найвигідніше положення у верхній триграмі, що означає зовнішнє, вона символізує все ж можливість прояву зовні. Зовнішній прояв — це свого роду одяг. Але оскільки тут йдеться про Землю, то і її положення, нижче по відношенню до Неба, знаходить своє віддзеркалення в тому, що в образі вказана нижня частина китайського одягу: спідниця. Сприятливість цієї позиції дає можливість говорити тут не лише про щастя, але навіть про «первинні ознаки щастя«. Після цих роз’яснень, ймовірно, не покажеться незрозумілим текст:

Слабка риса на п’ятому місці. Жовта спідниця. Первинне щастя.

6 _ _

Шоста позиція виражає перерозвиток цієї ситуації. Сила Тьми, будучи перерозвинена, вступає в боротьбу з силою Світла. Тут, на крайній позиції, на околиці, борються  Пітьма і Світло, Небо і Земля, яким властиві відповідно синій і жовтий кольори. Благою ця битва не може бути, [як скривлено це в європейській і зокрема й у слов’янській (вже християнській – «Георгий Победоносец») міфології] оскільки вона — порушення всесвітньої закономірності – «єдності та боротьби протилежностей», і ось ллється «кров драконів» :

Вгорі слабка риса. Дракони б’ються на околиці. Їх кров синя і жовта. Щоб уникнути такої битви при дії сил пітьми — слабких рис, — потрібно завжди мати на увазі, що тут сприятливою може бути лише довготривала стійкість. Про це говорить і загальне застереження до цього символу – «Коли не здужаєш, не берись за щось»; «Нехай Бог скарає того, хто надсідається на кого»:

При дії слабких рис сприятлива довготривка стійкість.

Добавить комментарий