Книга змін. Переклад Віктора Перконоса китайського класичного «І-цзін»

   <№3>

100 010

кань

чжень

Чжунь   | Початкова скрута |

Первинне звершення; сприятлива стійкість.

Не показано, щоб було, куди виступити.

Сприятливість піднесенню отаманів.

1. На початку дев’ятка.

Нерішуче кружляння на місці.

— Сприятливе перебування в стійкості;

Сприятливість для піднесення отаманів.

2. Шестірка друга.

У трудності, в нерішучості четвірка коней тягне в різні боки!

— Якби не гайдамака, то був би шлюб.

Але дівчина стійко не приймає його. Через десяток років — прийме.

3. Шестірка третя.

Вийдеш на оленя без мисливця — лише даремно увійдеш до лісу.

— Шляхетна людина передбачає події: чи не краще залишити  почату справу, бо її продовження приведе  до жалкувань.

4. Шестірка четверта.

Четвірка коней тягне в різні боки! Домагайся шлюбу.

— Надалі щастя. Нічого поганого.

5. Дев’ятка п’ята.

— В малому: стійкість — на щастя;

у великому: стійкість — на нещастя.

6. Вгорі шестірка.

Четвірка коней тягне в різні боки!

«Сльози до крові — ллються суцільним потоком.»

 

Коментарі:

Власне, саме з цієї шестиграми починається оповідання про взаємодію світла і пітьми, бо перші дві шестиграми показують внутрішній розвиток світла і пітьми поза їх взаємодією. Тому основний роздум цієї шестиграми — це аналіз взаємодій в перший момент його [світла] виникнення. Але початок всякої дії полягає в подоланні попереднього стану. Звідси — трудність цього положення, що виражена й в самій назві шестиграми. Ця шестиграма складається з триграм: Води (Хмари) вгорі, або зовні, і Блискавки (Грому) — внизу, або всередині. Верхній символ (триграма) означає також занурення в небезпеку, бо в нім риса світла занурена в середовище рис пітьми. Нижній символ (триграма) означає те, що пробивається зсередини — рух, збудження. Таке збудження, яке, наприклад, навесні стимулює рослини до зростання. Але воно протікає всередині небезпек, в умовах початкової скрути. Тому в такому русі надмірна поспішність може лише шкодити справі, і навпаки, витримка і стійкість можуть сприяти первинному розвитку. Важливо не лише вказати  правильний позитивний шлях до подолання цих труднощів. Потрібна передусім підтримка і допомога довкілля. Оточення потрібно схилити на свою сторону, щоб вони (ті, що із оточення) допомагали своєю дією, і тоді самому можна не робити ніяких виступів, бо вони ще занадто небезпечні. Саме через небезпеку потрібне об’єднання сил. Воно потрібне було і сюзерену, що уперше влаштовував свої володіння за сприяння феодалів, котрі, в свою чергу,  й зводяться ними на престол; воно потрібне і окремій людині, початкуючій своє діло (підприємство).

Навіть і в самому пізнавальному житті окремої людини справа йде так само: в найперший момент своєї появи початкових роздумів пізнавальна думка рухається під покривом непізнаності і ззовні вдягається в образи представлень. Це виражено в символах цієї шестиграми : всередині — блискавка, грім, зовні – хмари, мутна вода. Блискавка думки, що пізнає, але вкривається хмарами старих представлень, і ці ж представлення грають роль помічників мислення. У тексті тут ми читаємо.

Початкова скрута. У первинному розвитку сприятлива стійкість. Не потрібно нікуди виступати. Тут сприятливо зводити на престол васалів.

1 ___

Перша, початкова риса грає головну роль в цій шестиграмі, бо вона і означає Початкову скруту. Це, правда, активність, рух, але вона лежить під щільним шаром ще не здоланої пасивності – «Проти води пливе». Тому такий рух ще не може бути наступальним. Це лише кружляння на місці, лише підготовка до справжнього руху (… ато з міста, та ще й Жмеринки, то й вірити не хочеться). Ось чому поспішні дії тут можуть бути лише в шкоду – «Великим панам трудно правду сказати». Навпаки, стійкість — уміння з повною витримкою дотримувати правоту — ось те, що може тут бути сприятливим – «Вода і камінь довбе». Трудність цього положення, природно, вимагає допомоги з боку підлеглих (чи членів сім’ї) –«Де розум не дістане, там сила добуває». Тому само це положення сприяє вербуванню помічників – «Як гуртом, то й батька зв’яжуть».

Так і в пізнанні: це лише перший момент усвідомлення руху думки – ««Що старше від розуму»? — «Увага»!». Вона теж повинна тут знайти підтримку у ознаках досвіду і в перевіреній правоті розуму.

Про це говорять і образи тексту :

На початку сильна риса. Нерішуче кружляння на місці. Сприятливе перебувати в стійкості. Сприятливо зводити на престол васалів.

2 _ _

На цій позиції зовні усе складається благополучно: і сама позиція як центральна в нижній триграмі виражає сприятливу урівноваженість, і  зайнята вона у одній із слабких позицій, яким призначені парні позиції, і її відповідність з п’ятою, сильною рисою, — правильне – «Чия воля, того й сила». Проте тут так відчутне безпосереднє сусідство із першою рисою, яка до того ж є і головною рисою для цієї шестиграми, що рух цієї риси до її правильної мети, до «шлюбу» до єднання з п’ятою рисою — затримується. При цьому, хоча в першій рисі самій по собі немає нічого поганого, проте для другої риси вона виступає в ролі грабіжника, захопленню якого друга риса все ж не піддається лише через свою правоту, виражену в центральному її положенні. Тут вона — «дівчина» — не дає обіцянки на шлюб «розбійникові» (гайдамаці – ще не козаку) — —  «Е в коморі!… якби то в полі та на добрім коні — то б то їй було стидно!». Вона вичікує найбільший термін, аби дочекатися того «шлюбу», із тим (вже не «розбійником», а – козаком) із яким вона вже стане у правильну відповідність.

Так і мислення: в даний момент воно ще не в змозі відволіктися від першої миті самосвідомості, і йому потрібний свідомий термін та метод – «Де не можна перескочити, то треба перелізти», щоб перейти до безпосереднього об’єкту пізнання в його повній глибині.

Це виражено в наступних образах:

Слабка риса на другому місці. У трудності, в нерішучості — колісниця і коні назад! Не із розбійником же бути у шлюбі. Але дівчина в стійкості, не йде на заручини. Через десяток  років — будуть заручини.

3 _ _

Ця позиція — це позиція деякої кризи. Тут сили, діючі всередині, вже вичерпуються, а сил, діючих зовні, ще немає – «Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь». Немає поводиря у нетрях непізнаного світу. Але тільки з його допомогою було б можливе просування вперед. Говорячи образно, потрібний мисливець-лісник, що знає і ліс і повадки звіря, коли женуться за дичиною. Без нього чекає невдача, про яку доведеться пошкодувати. Але усе це ще тільки буде. Проте всяка подія не здійснюється несподівано, а навпаки, активна дієвість буває тільки тоді, коли вона підготовлена усією системою причин. Тому дуже важливо уміти помічати зачатки майбутніх подій, щоб не бути ними захопленим зненацька – «В часі погоди бійся великої води». Ця здатність бачити зачатки майбутнього і керуватися ними — якість, обов’язкова для шляхетної людини. Тому і тут, передбачаючи невдачу, що насувається, людина повинна  вважати за краще не виходити зі свого житла, чим вчинити що-небудь, про що все одно доведеться лише пошкодувати.

Так і в процесі пізнання, якщо людина залишається без допомоги світової свідомості  і прагне осягнути щось їй ще невідоме, — її тут чекає така ж невдача – «З сокирою не лізь туди, де пила не втиснеться».

Слабка риса на третьому місці. Переслідуючи оленя без мисливця, лише даремно увійдеш до середини лісу. Шляхетна людина підсвідомо примічає зачатки подій і вважає за краще залишатися удома. Бо виступ приведе до жалкувань.

4 _ _

При виході назовні є можливість знову озирнутися всередину із ззовні, абсолютно об’єктивно усвідомлювати внутрішній зміст імпульсу мислення – «Клин клином вибивають». Можливо, тут повне єднання з ним, і настільки повне, що усе подальше вже буде менш сприятливим, бо надалі можливо лише перерозвиток, тому, все ж: — «Куй залізо, поки ще не застигло», але: — «Добре все по мірі». Звичайно, так настає лише найперший поштовх мислення, але ж це відбувається під час Початкової скрути, тому тут абсолютно марно гнатися за чим-небудь великим, а потрібно досягти повної ясності відносно першої миті – «Наперед не виривайся, з заду не зіставайся, середини держися». Тому і в тексті тут сказано:

Слабка риса на четвертому місці. Колісниця і коні — назад! Прагнучи до шлюбу, виступиш — і буде щастя. Нічого несприятливого.

5 ___

Взагалі ця позиція має сенс самій благій і широкій експансії, але в цій шестиграмі, де головною рисою є перша, експансія неможлива. Виникає протиріччя між вимогами цього положення і реальними можливостями. Благі сили тут не мають доступу до тих, кого вони повинні були б облагодіяти. Вони замкнуті в собі. Тому якщо для самого носія цих сил і є сприятливий результат, то для його широкої дії – ні, але: — «Як ти смутишся, то вороги тішаться».

Так і у пізнанні — у момент початкових труднощів — на цьому етапі неможливе ні подальше досягнення, ні повідомлення осягнутого іншим, чий рівень є нижчим («Третьої клепки не достає.»), а можливо тільки підтримувати спілкування з наставником і друзями, які вже раніше сприяли пізнанню.

Сильна риса на п’ятому місці. Утруднення в твоїх милостях. У малому: стійкість — на щастя. У великому стійкість: — до нещастя.

6 _ _

Ця риса — слабка. Вона виражає положення, в якому немає можливості розраховувати на власні сили. Але тут немає і підтримки іззовні, бо з третьою рисою (теж слабкою) немає правильної (тобто по антитезі) відповідності, п’ята риса як неголовна не може підтримати, а перша — головна — максимально задалека. Крім того, ця риса — верхня у верхній триграмі «Небезпека» — виражає вищу небезпеку, і як верхня в усій шестиграмі вона виражає вищу точку в початковій скруті. Тому ні про який рух вперед тут не може бути і мови. Тут доля — повний відчай («Дай Боже нашому теляті, та вашого вовка з’їсти»).

Таке положення і у пізнанні — це той момент, коли немає можливості знайти підтримку в досвіді керівного розуму – «Мудрий не лізе під стіл». При цьому, якщо навіть пізнання спрямоване на найвищі об’єкти, все одно воно залишається марним, і те, що пізнається залишає лише гіркоту розчарувань. Але: — «Колись таки діждемось сонця в віконце».

У образах тексту це виражено так:

Вгорі слабка риса. Колісниця і коні — назад! Плач до крові — суцільним потоком.

Добавить комментарий