«Родиво проходить — Рід приходить. А земля перебуває віковічно»
/Екклезіяст/

«Немає справжньої історії окрім біографії»
/Р.Емерсон/

Кожне сучасне поселення України має довготривале своє існування – від кількох століть до кількох тисячоліть (а ветхі стоянки їх довкілля – й десятки тисячоліть). Древнім поселенням є і містечко (тепер село) Станіславчик, що розташоване на Поділлі – по берегам річечки Мушинки  (притоку древньої  Мурахви) й древнього ставу (Демкового), що  тепер на річці  Мурафі.

Буремні Лихоліття останнього тисячоліття, звісно, не зберегли літопису життя-буття цього мальовничого містечка. Але і його можна дещо відтворити. Відтворити за рахунок відомих вже описів цивілізаційних культур етносів України, що притаманні теренам географічного розташування Станіславчика та етимології гідронімів, топонімів, прізвищ (антропонімів) корінного, аборигенного населення довкілля. Хоча Станіславчик в різні часи історії останнього тисячоліття відносили до різних держав Європи (Литовського князівства, Речі Посполитої, частково Османської імперії та цілком царської Росії, данника Хозарського Каганату та Київської Русі), але першоосновою його буття були звичаї трипільської культури землеробства, скіфської доби, а духовною вірою – закони пращурів, закони Праві, закони Небес. Враховуючи те, що провідниками  духовної Віри насельників Станіславчика довгі часи були місцеві волхви-святці, що довгий час були й сколотою глобального індоєвропейського етносу – етимологію літопису спробуємо провести лише з використанням письменної (скритної) мови святців – санскриту. Із допомогою письмового санскриту Вед, котрий за доказами вчених України Степана та Сергія Наливайків був пронизаний  Словами усної протоукраїнської мови: «Українська ІндоАрика», 2007; «Етнічна історія Давньої Украйни, 2007; «Тисяча найновіших тлумачень давніх українських назв, імен, прізвищ (на індоаріанському матеріалі)», 2008; Давноіндійські імена, назви, терміни: проекція на Україну», 2009. А за словами Ст. Наливайка – «Українська мова й українська земля зберігають надзвичайно архаїчні слова, назви, імена, які народ проніс крізь тисячоліття і які містять унікальну, винятково важливу й значущу інформацію. І коли їх сумлінно прочитати й належно пояснити, вони проливають яскраве світло на етногенезу, історію, уявлення і вірування, філософські, суспільно-державні й морально-етичні засади українців».

Зачатки культури (землеробської!) містечка Станіславчик Жмеринського району Вінницької області унаочнює та засвідчує археологічний пошук у довкіллі  древнього поселення. Останні  археологічні дослідження на теренах та довкіллі сучасного Станіславчика — (табл.1) свідчать, що життя-буття людності на теренах Станіславчика почалися ще у часи, так названої  тепер, «культури Трипілля-Кукутині».

Таблиця 1

 №

 Найменування пам’ятки   Адреса   Дата (епоха) Дата відкриття або виявлення   Автори (дослід.)
23 Поселення передскіфського періоду с. Будьки VIII — VIIст.       до н. е.

1986

к. і. н.   П.І.Хавлюк
24 Поселення     черняхівської культури с. Будьки ІІ-ІV ст.  н.е.

1986

П.І.Хавлюк
7 Поселення       трипільської культури

с. Кам’яногірка

ІІІ тис. до н.е.

1987

П.І.Хавлюк
8 Поселення         трипільської культури

с. Кам’яногірка

ІІІ тис. до н.е.

1990

П.І.Хавлюк
9 Поселення передскіфського періоду

с. Кам’яногірка

VIII — VII ст.    до н. е.

1990

П.І.Хавлюк
34 Слов’янське городище с. Носківці X-XІ ст. до н.е.

1986

П.І.Хавлюк
10 Поселення   зарубинецької культури с. Олексіївка ІІ ст. до н.е.

1990

П.І.Хавлюк
14 Поселення       трипільської культури с. Олексіївка ІІІ тис. до н.е.

1996

М.В.Потупчик
37 Поселення   зарубинецької культури с. Северинівка ІІ ст. до н.е.

1988

П.І.Хавлюк
38 Поселення     черняхівської культури с. Северинівка ІІ-ІV ст. н.е.

1988

П.І.Хавлюк
14 Курган

с. Станіславчик

ІІ-ІV ст. н.е.

1986

П.І.Хавлюк
15 Поселення передскіфського періоду

с. Станіславчик

VIII — VII ст.   до н.е.

1988

П.І.Хавлюк
16 Поселення передскіфського часу

с. Станіславчик

VIII — VII ст.   до н.е.

1988

П.І.Хавлюк
17 Поселення   зарубинецької культури

с. Станіславчик

ІІ ст. до н.е.

1987

П.І.Хавлюк
18 Поселення     черняхівської культури

с. Станіславчик

ІІ-ІV ст. н.е.

1986

П.І.Хавлюк
19 Поселення черняхівської культури

с. Станіславчик

ІІ-ІV ст. н.е.

1987

П.І.Хавлюк
20 Поселення передскіфського часу с. Тарасівка VIII — VII ст.    до н.е.

1986

П.І.Хавлюк
21 Поселення черняхівської культури с. Тарасівка ІІ — ІV ст. н.е.

1986

П.І.Хавлюк
41 Поселення трипільської культури с. Тарасівка ІІІ тис. до н.е.

1986

П.І.Хавлюк
42 Поселення передскіфського часу с. Тарасівка VIII — VII ст.    до н.е.

1986

П.І.Хавлюк
43 Поселення     черняхівської культури с. Тарасівка ІІ-ІV ст. н.е.

1986

П.І.Хавлюк
44 Поселення     черняхівської культури с. Тарасівка ІІ — ІV ст. н.е.

1986

П.І.Хавлюк
15 Двошарове поселення скіфської та черняхівської культур с. Слобода-Носковецька VII — III ст.     до н.е.,           II — IVст. н.е.

1996

М.В.Потупчик

Пам’ятка національного значення

Северинівське городище с. Межирів VІІ — VІст. до н.е.

 

Себто, періодом розвитку первісного суспільства Станіславчика став мідно-кам’яний вік (енеоліт), який у межах України датується IV-III тис. до н.е. (Хоча на теренах між Бугом та Дністром існувала і більш рання Буго-Дністровська культура ще доби неоліту). У цей час з’являються перші металеві вироби – мідні та золоті. Основним заняттям населення стають землеробство і скотарство. Зароджується орне (тому й орії, арії) землеробство з використанням тяглової сили бика. Місцеве населення обробляло землю при допомозі дерев’яного орала з мідним, а потім і залізним наральником. Серед сільськогосподарських культур значне місце займали пшениця, жито та просо. Зернові культури збирали спочатку серпами з рога оленя зі кременевими  вставками-зубцями, а надалі і залізними серпами, обмолот хліба здійснювали за допомогою палки і ціпа.

Добавить комментарий