о¿о11.



[за шестиграмами №41 (Спад —110 001) та №31 (Взаємодія – 001 110)]

Слива всихає замість персика

Базова притча

У 317 р. до н.е. військо царства Цінь увігналося до слабкої тоді  держави Хань. Коли ханьський правитель звернувся за порадою до свого військового воєводи Гун Чжунміну, той відповів словами народної пісні: — «Сливове дерево всихає заради персика…». Цар не зрозумів натяку, і тоді Гун Чжунмін роз’яснив, показуючи на дерева із саду володаря: — «Нехай маленьке дерево – це персик, а велике – слива. На персик раптово насіла осельня. Якщо хочеш спасти його, то треба впевнити ту осельню, що слива для неї є більш вигідною».

Цар зрозумів план Гун Чжунміна та відправив посла до Ціня, який і підписав із ціньцями воєнний пакт  проти царства Чу (і віддав, при цьому, одне велике місто із ханських володінь).  У відповідь цар Чу примінив ту же стратегему супроти царства Хань. Він за кошт  великих подарунків упевнив царя Хань скласти  з ним умову проти Цінь. І у відповідності з цим війська Цінь знову напали на Хань, а правитель Чу, за наміром своєї стратегії, не послав ханьцям підкріплення й дочекався повного знищення ханських військ  та перетворення їх земель в вотчину Цінь. От так царство Хань стало жертвою ради збереження царства Чу.

Афоризми:

Якщо обставини

Ведуть до втрати, жертвуй –

Малим для Значного.

Коментарі:

Прямі посилки на конкретні шестиграми відсутні. Але слова «жертвуй малим (буквально – інь) для Значного (буквально — ян) дозволяє реконструювати пару відповідних шестиграм. Ними є шестиграма №41 (Спад) та їй дзеркальна шестиграма №31 (Взаємодія). У шестиграмі Спад внизу знаходиться триграма Водойма, зверху – триграма Гора, а в шестиграмі Взаємодія це є зворотнім. Слідує враховувати, що нижня триграма завжди є почалом інь, тобто власними військами, а верхня триграма почалом ян, тобто військам супротивника. Крім того, Водойма у системі образів «Книги змін» означає також – радість. Таким чином, вираз «відняти від інь, щоб добавити до ян» означає не що інше, як прийняти на себе ущерб для того, щоб відібрати радість у супротивника. От чому у коментарії до шестиграми Спад є настанова на необхідність збереження віри у успіх, навіть при значних втратах. Шестиграма же Взаємодія означує ще і «звершення, благоприємну стійкість, щасливий шлюб».

Ілюстрації:

Назва цієї стратегеми взята із народних пісень. В одній із таких пісень під назвою «Кричить півень»  і є такий ряд: «Персикове дерево росте біля криниці. Сливове дерево росте поряд із персиковим. Залізли комахи-трутні і гризуть корні персика. А слива  жертвує собою (відає свої корні тим комахам і всихає замість персика). Якщо дерева жертвують собою друг за друга, то хіба можуть побратими забувати один одного».

Є багато відповідних оповідань китайської історії, де застосовується ця стратегема. Є і розповіді де слива не добровільно жертвує сама собою, а навпаки стає «козлом відпущення». Наприклад. У сорокових роках минулого століття, коли китайці вели боротьбу із японськими загарбниками, губернатором провінції Хунань був Чжан Чжічжун (1890-1969). Після того як японці у жовтні 1938 р. захопили місто Ухань (провінція Хубей) положення міста Чанша (що було резиденцією губернатора провінції Хунань) теж стало дуже хитким. Затіялись якісь «стратегемні» плани (історія ще мовчить!)  і місто Чанша було підпалено (як, мабуть, Москва при наступі Наполеона), але це було зроблено так невміло, що там загинули 20-30 тисяч мирних мешканців. В полум’ї того пожару ледве не загинули і легендарні у подальшому Чжоу Еньлай та Є Цзяньін, які там відмічали день народження теж легендарного Сунь Ятсена. Дивний пожар і спалення Чаншу викликав загальне збурення. Для Чжан Чжічжуна вимагали смертельної страти. Але Чжан Чжічжуан захистив себе з допомогою цієї стратегеми. Він звернувся до коменданта гарнізону Фен Ті,  начальника поліції Вень Чжунфу та командира групи безпеки Сю Куню:

— «Це промах – наш спільний. Ми не можемо залишитися без відповідальності. Але, якщо ми всі підемо під арешт, це буде кінець. Тому буде краще, якщо ви зараз візьмете відповідальність на себе, а я відправлюсь до Центру і там усе влагоджу. Ще можна спасти положення».

Троє, підлеглих губернатору, погодилися на такий план. І Чжан Чжічжун відправився до Центру (у Чунцін тодішню столицю Китаю), але, звісно, нічого не став робити, щоб спасти «побратимів», а, навпаки, ще «підлив масла у вогонь». По його наполяганню    всі троє («ягнят на закланні») були розстріляні, а губернатор позбувся, таким чином, свідків своєї рокової помилки. Тож, три сливи були обдурені і стали «козлами відпущення».

У пекінській книзі про стратегеми (1987) приводиться приклад застосування цієї стратегеми і у театрі другої світової війни. Ось він. Осінню 1943 р. під час битви на Дніпрі дві ударні групи 381-го стрілецького батальйону пересікли ріку на південь від Києва (Букринський плацдарм – примітка перекладачів). Після того як обі ударні групи зайняли опірний пункт на іншому березі, їх замітили німці, що розгадали радянський план і вже зібрали велику кількість танків для контрнаступу. Радянське командування теж блискавично розібралося у новій бойовій ситуації. Із однієї сторони, був наказ обом ударним групам, що вже переправились через Дніпро,  не щадити життя й вчинити завзятий опір та обороняти захоплений плацдарм, щоб ввести противника в оману, що основні сили находяться саме на цій ділянці і, таким чином, локалізувати сили ворога на цьому місці.  Із другої сторони, головні сили 381-го стрілецького батальйону були переформовані, включені у 38-му армію та відкомандировані на нову ділянку, що знаходилася на північ від Києва. В той час як обі ударні групи були практично знищені, радянське командування без особливих складнощів організувало переправу через Дніпро в цьому іншому місці і в результати створили більше двадцяти опорних пунктів на іншому березі. Цей приклад  показує як несприятливі обставини примусили радянську сторону до застосування стратегеми №11. Обі ударні групи – це сливове дерево, а персикове дерево, що було збереженим, це армія, яка одержала перемогу.

У сучасному комуністичному Китаї організацію вільних економічних зон, що  за законами капіталізму (а не ГУЛАГу як у більшовицькому СРСР!), теж відносять до масштабного застосування цієї стратегеми. Ще при цьому приводять і афоризм Конфуція: — «Без терпимості у малому не виконати великих планів».  Але це мале для багато міліарного Китаю стає дуже великим для Західного світу!

Добавить комментарий