36 стратегем із древнього Китаю. Переклад та аналітика Віктора Перконоса.

 


о¿о21.
  蝉  脱  
[за шестиграмою №18  (Псування – 011 001)]

Золота цикада скидає панцир

Базова притча

У кінці правління династії Хань, коли в Китаї скрізь виникали міжусобиці, могучий на той час правитель північних областей Юань Шао рушив свої війська проти його головного суперника Цао Цао. Одночасно соратник Цао Цао Лю Бей, котрий скористався сприятливим моментом, теж виступив проти Цао Цао і захопив місто Сюйчжоу на східних рубежах володінь Цао Цао.  

Цао Цао скликав свої радників, щоб обмудрувати ситуацію. Один радник сказав йому:

—         Юань Шао залишається вашим головним супротивником. Якщо ви перелаштуєте свої війська, котрі тепер протистоять Юань Шао, до Сюйчжоу, він отримає із цього немалу вигоду для себе. 

—         Лю Бей – грізний супротивник, — відповів Цао Цао. – Якщо я не розіб’ю його зараз, то я буду мати великі неприємності у майбутньому

Інший радник мовив:

—         Юань Шао забара і завжди у коливаннях та сумнівах. Він не стане спішити із рухом своїх військ. Що же стосується Лю Бея, то він тільки-що захватив Сюйчжой і там не користується підтримкою місцевих мешканців. Тож, потрібно напасти в першу чергу саме на нього і як можна скоріше.

Цао Цао послідував цій пораді. Його кращі частини війська звершили стрімкий кидок на Сюйчжоу, нанесли серйозну поразку армії Лю Бея і успіли повернутися на попередні позиції ще до приходу військ Юань Шао.   

Афоризми:

Будь певен завжди.

Не  втрать свої регалії.

Бо ворог, котрий

Збудеться переляку,

Може почати — наступ.

Коментарі:

«<Виправлення> Псування». От основний тезис цієї стратегеми — виправлення того, що зіпсовано і не важливо ким: батьком, матір’ю,…  чи ворогом. Цим аналізом і методами виправлень посвячена шестиграма № 18 – Псування.

У шестиграмі Псування внизу находиться триграма Вітер, а зверху – Гора. Вітер символ м’якості та гнучкості, Гора – символ спокою і стійкості. Побудова шестиграми, таким чином, вказує на можливості переходу (змін) від гнучкої рухомості до кріпкого покою чи, що не менш важливо, сполука внутрішньої гнучкості та зовнішньої міцності нерухомості. При цьому Вітер якби замкнутий Горою, і його гнучкість не находе адекватного виявлення зовні. Як інські, так і янськи риси наверху та внизу не поєднані одна із одною. Видима же стабільність символізується лише верхньою янською рисою шестиграми, що завжди позначує якість завершення, «вихід» внутрішньої динаміки шестиграми. З точки зору бойової тактики, шестиграма Псування описує ситуацію, при якій військо, що  назовні не змінює своє положення (регалії) проводить внутрішню рекогносцировку, щоб створити собі нові можливості по веденню бою назовні. Активність же супротивника, при цьому, не впливає на стан власних сил війська.

Ілюстрації:

Прозорий як роса, їх чистий злитий звук доноситься здалека,

Подібно шелесту зів’ялого листу дібров.

Звук ллється суголосною треллю,

Хоча кожна самотня цикада сидить на гіллі.

Так описує співи, що заворожують, цикад  танська поетеса Сюе Тао (770-832). Як і хрущ (хрусталь), цикади спочатку і довгий час (декілька років) живуть личинкою (у панцирі) під землею. Вони у пошуках їжі  (соку рослин) присмоктуються до коріння рослин. Затим, великим скопищем вони одночасно виповзають назовні, на сонце  і видираються на стебла рослин – де линяють у істоту повністю сформовану для життя уже під небом і… розмноження (довго й стражденно  виповзають із свого кріпкого панциру та жовтіють під «золото» сонця).

цикада

Цикади зустрічаються по всьому світі. Незабаром, після линьки, цикади  чоловічої половини починають стрекотати – заманювати цим самок. Механізм стрекотання у них унікальний – за три мілісекунди цикада (довжина якої не перебільшує шести сантиметрів)  видавлює звук, потужність якого досягає ста децибел (це потужність звуку літака, що злітає).

Коли цикади розмножуються вони по своєму окрасу стають хамелеонами – їх, навіть коли вони звучать, дуже важко побачити. Тому, мабуть, получила таку назву формула цієї стратегеми. В Китаї цикади, що як правило, живуть на ділянках, які височіють,  представлялась, як сама чиста істота, що – «знеслась вверх та п’є воду», тобто є  далекою від тлінного світу і харчується, виключно, вітром та водою.

Ці образи і перенесені у формулу стратегеми:

1.Панцир – це образ деякої скрути, бідування із якого пробують виплутатися.

2.Панцир – це «золота клітка». Якою би красивою  не була та клітка але це ж — неволя. Із неї теж треба утекти, попасти на волю.

3.Зміна образу чи вигляду. Це теж може виглядати як прихована втеча.

4.Після втечі із панцира цикада маскується, а її пустий панцир є  лише імітацією, що відволікає від інтимного земного життя її самої.

Ця стратегема є, мабуть, самою масовою у світі по її використанню,   бо хто не хоче виплутатись із скрути чи довготривалого бідування, що зневажає волю. І якщо, навіть, коли є безбідність і значна свобода, але це у «золотій клітці», як, наприклад, було у гордої української дівчини, що була захопленою работоргівцями та попала у гарем до самого османського імператора – Роксолани.

 У довгострокову скруту і визвану цим  тотальну бідність можуть ввійти й етноси і цілісні нації, навіть, із стану імперії. Як наприклад серединна Піднебесна імперія – Китай. І, хоча є оптимістична стратегема 4 (У спокої вичікувати виснаження ворога), а для Китаю ізвічним ворогом була сусідня теж імперська Японія, а потім ще й  царська Росія, що виникла на теренах не імперії, але дуже динамічного й дивовижного «сколочення» Скіфів, що могли перемагати не бачені військові сили інших імперій (наприклад, візантійського Дарія) й теж стала імперією (самоназваний ІІІ Рим – Романових).  За останніх два століття літопису, Китаю, що тепер став гегемоном не тільки комуністичних ідей, довелось, мабуть, використовувати багато, своїх же, стратегем. Це й стратегеми: 7 (Видобути із неявного щось явне); 6 (Підняти галас на Сході – напасти на Заході); 8 (Таємно виступити на Ченьцян); 9 (Спостерігати за вогнем із протилежного берега) – вогнем розпаду більшовицької «імперії зла» СРСР; 10 (За посмішкою ховати меч) – у всіх дипломатичних перемовинах із СРСР (особливо 1964-1991 рр.) та США (із самого початку КНР – 1949 — й по цей час – поки не рухне й цей гегемон, хоча би із свого фінансового стану); 11 (Сливи всихає замість персика) – за часи тридцятирічного Договору «братерства» (правда тільки із 1950 до 1964 р., а потім почалася «культурна революція» «великого» Мао… й «китайсько-радянська» війна); 14 (Позичити труп, щоб вернути дух) – труп Леніна, щоб підняти дух китайців до рівня епохи Хань (й зараз самоназвою національності у Китаї є – ханець). Але самою стратегічною, у ці двісті останніх років, для Китаю, мабуть, була і є ця стратегема  (о¿о21 — «<Виправлення> Псування». От основний тезис цієї стратегеми — виправлення того, що зіпсовано і не важливо ким: батьком, матір’ю,…  чи ворогом.).

Стратегію виправлення несправедливої історію проголосив ще у 1964 р. Цзен Юнцюань [четвертий міністр іноземних справ КНР, 1972-1074]. Він на чергових офіційних перемовинах із СРСР у 1964 р. заявив: «Ми прийшли на переговори із максимальною щирістю та зробили максимальні поступки. Ми же не стали розмовляти із вами про китайську територію, що була захоплена царською Росією і котра складає більше одного міліонна п’ятисот сорока тисяч квадратних кілометра. Це наш особливий підхід до соціалістичної країни. По відношенню до імперіалістичних країн ми би не дотримувалися такого підходу. Наші вимоги є мінімальними: признати цей історичний факт…» (Ю.Галинович – «Росія і Китай у ХХ віці: кордон», 2010). Офіційну лінію Китаю й Мао, що й сам він якось виголив на офіційній зустрічі із японськими соціалістами: «Приблизно сто років назад район на сході від Байкалу став територією Росії, і з того часу Владивосток, Хабаровськ, Камчатка та інші населенні пункти є територією Радянського Союзу. Ми ще не виставили рахунок по цьому реєстрові » (там же). Про це у ті роки невпинно проголошував і тодішній завідуючий відділом (потім став замісником міністра) Міністерства іноземних справ КНР, наприклад: «Що стосується «фактично захищаємого кордону», то цілком ясно, що сили на вашій стороні. У вас є атомні та водневі бомби. Ви можете діяти, як вам захочеться… Якщо говорити про історію, то Фуюаньська  дельта (район протоки Казанкевича, острови Тарабаров та Медвежий – Ю.Г.) є частиною території міста Болі (Хабаровськ – Ю.Г.), саме місто Болі (Хабаровськ – Ю.Г.) був територією Китаю, і Амурська область, і Приморський край були частиною території Китаю» (там же).

Така політика стратегем СРСР (Хрущов, а потім Брежнєв) та стратегем Китаю (Мао Цзедун та Чжоу Еньлай ), звісно, привели до збройних прикордонних конфліктів – 1964-1969, а потім і до радянсько-китайської війни — за назвою китайських істориків – 1968 – 11 вересня 1969р.), що, слава богу,  була лише прикордонною й не переросла у світову.

Піком цієї війни був березень 1969 р. у довкіллі острова Даманський (басейн кордонної річки Уссурі) де було за декілька днів вбито 58 військових СРСР (по офіційним даним), у тому рахунку й полковника, начальника кордонного загону, Леонова В.Д. та командира застави Стрельникова І.І. та декілька тисяч (офіційно замовчується Китаєм до цього часу) китайців. Де вже застосувалися, секретні на той час танки Т-74 (в одному із них і було вбито полковника В.Д.Леонова, а підбитий танк повесні  був витягнутим із Уссурі та до цього часу демонструється у пекінському музеї), установки ракетного дивізіону «Град» (сучасних «Катюш»), що завдав масованого удару по китайській території і випадково влучив у центр скупчення китайського війська (що маскувалося під час підготовки до війни під виглядом господарчих воєнізованих формувань); це і, мабуть, зупинило наступ китайського війська. Що стосується самого острівця (площею всього біля одного квадратного кілометра) то він і до цього часу є міфом. Міфом він є і був у Китаї  й має назву – Чженьбаодао.  Назва його складається із трьох ієрогліфів — перлина дорогоцінний шлях, або із китайських філософських термінів: вічна дія чи принцип творіння. А, у деяких сучасних китайських тлумаченнях із древності цей острів назвався дорогоцінним (чи, навіть, островом скарбів), бо він своє формою нагадує ветху (одну із самих древніх, що знайдені археологами Китаю) монету. І дійсно (автор бував на тому острові) острів у своїй серцевині має довгу тепер заболочену заводь). Мабуть форма такої монети має якийсь сакральний знак (не тільки форму мотики, копаниці – як стверджують деякі сучасні китайські історики), бо вона є і у символі (знаком гербу) славнозвісного князя Київської русі – Святослава Хоробре:

мотикаОстрів Чженьбаодао (при СРСР був названим Даманським – і чомусь його назву зв’язують із інженером І.С.Даманським, відповідні сліди якого так і не знайшли сучасні краєведи) фактично став китайським ще у 1969 році (хоча в СРСР була запущена дезінформація, що він був затоплений залпом «Град»), а юридично став приналежати Китаю тільки у 1991р. На острові є (і було після вересня 11 вересня 1969 р., коли А.Косигін (прем’єр міністр СРСР)  у своїй неофіційній зустрічі  в пекінському аеропорту із Чжоу Еньлаєм домовився, «що залишити все так, як є»  (бо не знав, мабуть, що у час його переговорів той острів був захоплений китайцями, чи свідомо не хотів розгортання конфлікту до нової світової війни, хоча у грудні 1969 р. у Китай була направлена  нота СРСР із вимогою звільнити той острів), ряд будівель… і давно відкритий музей героїзму китайських прикордонників. А от на одній із будівель (старій, ще із 1969 р. – казармі китайських прикордонників) того острову:

китайская казарма

Є лозунг:

Тіло – на острові Чженьбао.

Дух на всіх п’яти материках.

(фото і текст лозунгу — Вэнь Сянь)

Добавить комментарий