36 стратегем із древнього Китаю. Переклад та аналітика Віктора Перконоса.

 

о¿о1.

 

 

[за шестиграмами №43 (Вихід — 111 110)та №15 (Упокорювання — 001 000)]

Обманути імператора, щоби він переплив море.


Базова притча:

В військовому поході танського імператора Тай-цзуна, коли прийшли до безкрайнього моря, він занепав духом. І от його генерал знайшов виверт. Замаскували корабель під звичайний дім, завели до нього на банкет імператора… та й поплили. В імператора, що виглянув у віконце й побачив уже тільки море скрізь – ляк пройшов… й пішли (попливли) походом далі…                  

 Афоризми:

Хто страх обмане,

Той море переплине.

«…Акі по суші»

***

Хто лише бачить

Хоче все і повсюди –

Розгубить чуйність.

***

То, що бачиш щодень –

Вже і не визиває

Ніяких підозр.

***

Ясний, світлий день

Краще чим темінь ночі –

Сховає всяке.

***

«Все про все» — розкажеш,

То, і тим самим, краще –

Заховаєш сутність.

Коментарі:

Тут розглядається співвідношення «великого ян» — дві сильних риси та «великого інь» — дві слабих риси, при добавленні до них однієї янськой чи іньської  риси. Такими шестиграмами, де початкова, друга, четверта та п’ята риси навзаєм змінюються є шестиграми №43 (Вихід) та №15 (Упокорювання). Шестиграма Вихід починається із  триграми Небо, що символізує творчий імпульс утворень, за яким зачинається вже тенденція угасання цього імпульсу, тобто творчість тут потребує обережності (поясненням до цієї шестиграми і є – «Не сприятливо братися за зброю»). Вища мудрість, при цьому, це є — здібність створити примирення й гармонійність. А сильна п’ята риса (дев’ятка) до того ж вказує на  успіх для того, хто «діє рішуче». Вона відноситься, як «велике ян», і до верхньої слабкої риси, що символізує «велике інь». Відносно ж слабку третю дев’ятку можна трактувати  як фазу покою на середині шляху.

Загальну же рацію шестиграми  Вихід за уваги до спорідненої їй шестиграми  Упокорювання треба тут розуміти як – необхідність обережності при вступі до борні. Тому загальною рацією цієї стратегеми слід визнати – маскування істинної мети або напрямку наступу, щоби дійсний план для супротивника ввижався  зовсім іншим чи, навіть, протилежним.

Ілюстрації:

В Китаї дуже добре відома ця стратегема практично всім – було і є. На її застосування кимось завжди була й відповідна реакція китайської преси, наприклад: критикували за маскування  істинної мети серед своїх при їх «правильній» велеречивості  — Лінь Бяо,  Ден Сяопіна  та «банду чотирьох». Критикували й СРСР в його офіційній політиці по відношенню до африканських країн («музика миру, щоб заглушити гуркіт пушок») — ХХ ст.

Широко застосовувалась ця стратегема і у Європі. Наприклад. Пакт «Ріббентропа-Молотова» (тут «мудрили» із обох боків). І, взагалі,  у другій світовій війні:

—         німці 29 раз робили провокації нападу на Францію, а коли звершували дійсний напад для окупації, то французи й не розібралися в цьому;

—          декілька раз «відбувалося» відкриття «другого фронту» США та Англією;

—         засудження на Нюрнбергському процесі фашизму й мовчок про більшовизм. І в результаті тривала «холодна війна».

Добавить комментарий