36 стратегем із древнього Китаю. Переклад та аналітика Віктора Перконоса.

 


о¿о29.

 

 

 


[за шестиграмою № 53 (Течія – 001 011)]

Прикрасити сухе дерево штучними квітами

Базова притча

У 529 р. до н.е. сановник царства Вей Ер Чжужун послав свого наближеного Хой Юаня на присмирення військового отамана Хань Лоу, що підняв бунт проти військового володаря. Ер Чжужун виділив Хоу Юаню тільки сімсот кінних вояк та пояснив йому:

— Хань Лоу – людина надзвичайно підступна. Якщо дати йому велике військо, це все рівно не буде допомогою вашому ділу. Жмені вояк достатньо, щоби здобути перемогу над ним.

Хоу Юань відправився у похід зі всім торжеством, щоби утаїти мало чисельність свого загону. Коли вони ввійшли до володінь Хань Лоу,   він влаштував засаду і зумів розсіяти десятитисячне військо бунтівників, та навіть узяв до полону п’ять тисяч бунтарів. На слідуючий же день, він наказав відпустити полонених та пояснив своїм наближеним, що були незадоволенні таким його рішенням:

—         Наші сили дуже мало чисельні. Ми можемо досягти мети тільки хитрістю.

Тож, вичекали коли полоненні повернулися до своєї фортеці та із невеликим загоном під’їхали до  фортеці і почали голосно грюкати у ворота. Хань Лоу, коли побачив таку сміливість тих, що під’їхали, вирішив, що відпущенні полоненні перейшли на сторону Хоу Юаня, злякався таких обставин і сам драпнув із фортеці, але незабаром був спійманим та страченим.

Так Хоу Юаню вдалося незначними силами   подавити великий бунт.

 Афоризми:

Заклич до себе

Декілька із загонів

Соратників своїх.

Хоч невелика сила –

А великий результат.

Коментарі:

«Лебідь наближається до суші. Його пір’я може бути застосоване в обрядах.» Така фраза є у коментарях до шостої риси шестиграми № 53 – Течія.

Дана шестиграма основана на ідеї послідовного розвитку, просування вперед, що символізується образом лебедя. Внизу – триграма Гора, символ покою та міцності; наверху – триграма Вітер, символ легкості та повсюдності. Гора не може протистояти руху Вітру, але і Вітер не може перевернути Гору.  Така ситуація означає, що власне військо не має достатніх сил для самостійної атаки. Вітер же верхньої триграми позначує не супротивника, а спільника, що має перевагу у силі (п’ята янська риса шестиграми) і знаходиться на передній лінії атаки. Динаміка шестиграми вказує на послідовний рух вперед вслід за військами спільника. Шоста дев’ятка знаменує плоди цього наступу, причому армія спільника використана тут як, свого роду, «декор» перемоги, що надається нам. Таке розуміння шестиграми виходить із відомого китайського прислів’я: «на залізному дереві розпустяться квіти». Його суть є у тому, щоб скористатися плодами перемоги, що отримана іншими.

Ілюстрації:   

У зв’язку із цією стратегемою незмінно   згадують тисячолітньої давності  прислів’я «тєшу кай хуа»: «на залізному дереві розпустяться квіти». Залізним деревом «тєшу» називають саговник поникаючий (Cycas revoluta), що є ровесником динозаврів, у природі росте по всім частинам світу крім Європи та Антарктиди. У Китаї є він на півдні, де рідко квітне, і на півночі, де дуже рідко квітне. Тобто, це прислів’я означає дещо небачене, навряд чи й можливе. Так от, що можна звершувати при застосуванні цієї стратегеми, зачасти межує із чудом.

залізне дерево

А от назва формули цієї стратегеми пов’язана, мабуть, із історією приведеною у книзі («Опис всіх речей», Чжан Хуа, 232-300) де одна людина, що хотіла знайти довголіття, але не знала як його знайти. І тоді вона зранку до вечора почала молитись перед засохлим деревом із просьбою прожити стільки, скільки років цьому дереві. І робила вона це без устану цілих двадцять вісім років. І в один прекрасний день на засохлому дереві несподівано з’явилися квіти  (ку шу…шен хуа…), що сочилися медовим солодким соком. Вона зібрала і випила того соку. І от, на 29 році своїх чистосердечних молитов, вона була долучена до сонму небесних жителів. Це й, мабуть, дало номер і назву формули цієї стратегеми.

Із військового погляду цю стратегему аналізує пекінський дослідник стратегем Лі Біньян: «отже, перед нами дерево, на якому немає квітів. Тоді із різнокольорового шовку можна виготовити квіти, закріпити їх по гілкам і створити цим пейзаж дуже схожий на дійсний. Якщо не приглядатися, неможливо розібратися, що то за квіти. А оскільки військові події важко піддаються розумінню по зрівнянню з іншими, наприклад: соціальними подіями, а ще менше піддаються виясненню їх достовірності, то різними химерними приспособами можна спотворити суб’єктивну оцінку ворожим командиром стану ситуації. Створенням хибних обставин і продуманим введенням облуди можна зобразити відсутню у дійсності силу, навіть перевагу і тим самим залякати противника».

Із політичних прикладів застосування цієї стратегеми можна привести відомий історичний факт, що уже по всьому світу відомий під назвою «потьомкінське село», який уже доповнив інші сталі китайські вирази: «діяти пусте, займатися підробкою», «пускати пилюку в очі», «містить у собі воду», «розкрашувати фасад». У 1787 під час «історичного» круїзу імператриці Катерини ІІ до захоплених нових земель (півдня сучасної України) її фаворит Потьомкін (1739-1791) по ходу того круїзу організував будівництво фіктивних сіл,  що прикрашували ландшафт та демонстрували імператриці «процвітання» (бо ж краще: «один раз побачити, чим сто раз почути») захоплених земель (а ті землі  були предковічними землями війська Запорозького і козацтва в цілому), для  масштабної демонстрації необхідності загарбати під патронат сановників Петербурга добрі козацькі землі. Правда, щоб  реалізувати той план до кінця, Потьомкіну  прийшлось повністю зрадити козацтво і знищити його вщент.

«Потьомкінське село» влаштовували і в СРСР по ходу  візиту (1972) президента США Річарда Ніксона і  того же року при візиті його же у Китаї.

Практика «показухи» була сталим методом політиканства чиновників і політиканів як СРСР так і Китаю… і існує до цього часу, як політика «подвійних стандартів» у всьому світі ???

Добавить комментарий