36 стратегем із древнього Китаю. Переклад та аналітика Віктора Перконоса.

 

о¿о32.

 



[за шестиграмою №40  (Дозвіл – 011 100)]

Відкриті міські ворота

Базова притча

Одного разу знаменитий  військовий отаман Чжуге Лян, що жив в епоху Трьохцарства (перша половина ІІІ в.), із невеликим загоном був  в містечку-фортеці Січен. В цей час до фортеці почало наближатися  величезне військо військового начальника царства Вей Сима І. Чжуге Лян у цій ситуації не мав достатніх сил і ніяких можливостей захистити ту фортецю. І він наказав своїм воїнам:

— Зняти із міських стін бойові знамена і всім поховатися   у схованки, не шуміти, не переміщатися. Хто порушить цей наказ – буде страчений на місці.

Затим Чжун Лян відрядив декілька вояк, перевдягнутих у цивільне, підмітати землю біля кріпосних воріт. А сам одів свій  парадний одяг, піднявся на башту над міськими воротами у супроводі лише двох слуг, роздмухав там  пахощі, оперся на перила і почав перебирати струни лютні.

Коли передовий загін Сима І наблизився до фортеці, вони побачили настіж  розчахнуті ворота, де якісь мирні люди підмітали землю та самого Чжуге Дяна, що, як в нічому небувало, сидів на башті та награвав на лютні. Розвідники не рішилися війти у місто, бо забоялися якоїсь каверзи, а поспішили назад і розказали про все це Сим І – про дивне «пусте місто».

Коли Сим І вислухав доклад своїх розвідників, він тільки розсміявся. Він наказав своєму війську зупинитися,  а сам поскакав учвал до Січену. Він теж побачив на башті Чжуге Ляна, що непримушеним був у розпівах зі своїми слугами, які держали його меч і клейноди командуючого у свої руках і людей, які спокійно мели землю біля воріт. Здавалось, що місто вимерло. Раптом страшна підозра охопила Сима І, він поскакав назад і наказав своїм військам відступати. Молодший син Сима І сказав батькові:

—         Але ж у Чжуге Ляна зовсім не має війська, щоби захистити місто, Чому ми відступаємо?

—         Чжуге Лян – дуже обережний вояк і не любе грати із вогнем, — відповів Сим І. – Якщо він тримає ворота відкритими, значить, всередині нас очікувала якась страшна засада. Якщо ми би ввійшли всередину, ми би опинилися у пастці. Ти ще надто молодий, щоб це зрозуміти.

А сам Чжуге Лян, коли побачив той відступ супротивника, сказав:

— Він подумав, що його чекає засада. Але на його місці я би не став відступати так поспішно.  

Афоризми:

Якщо пустий сам —

Створи більшу пустоту.

Скрута ворога –

В загадці тої пустоти…

Яку важко розрішити.

Коментарі:

Тут застосовується шестиграма №40, назва якої – Дозвіл, що якби не має місця у відношеннях супротивників. Але, у шестиграми Дозвіл внизу находиться триграма Вода, а наверху – триграма Грім. Триграма Вода, як відомо, є символом небезпеки. Вкупі із нижньою інською рисою вона вказує на слабість, ледве не на повну незахищеність позицій своїх військ. Що стосується супротивника, який тут відображений триграмою Грім, то він, навпаки, здібний на активні і рішучі дії. Перша шістка шестиграми знаменує, таким чином, великі труднощі  на початку військової операції, Між тим, як вказує коментар до першої риси, слабість тут може легко перетворитися у силу, що ще є підкріпленим сусідством тут другої янської риси. Крім того, перша шістка співвідноситься із четвертою дев’яткою, і цей зв’язок створює стрижень всієї шестиграми. Можливість швидкого перетворення слабості у силу дає ситуацію, що відображена у відомому китайському вислові: «коли теперішнє стає неправдивим, неправда стає дійсністю, тобто стає можливим вводити супротивника до його заблуд через двохзначні символічні жести. Одначе, щоб зробити це, потрібно бути дуже обережним і не спішити видобувати вигоду із своїх маневрів.

Ілюстрації:

Події із участю цієї стратегеми відомі із давніх часів. Але формула у назві цієї стратегеми, похоже, устоялася за останні 500 років, коли у китайському театрі поставили оперу із аналогічною назвою. Цю оперу в Китаї ставлять до цього часу. Тепер існує ще дев’ять опер  із назвою «Стратегема пустого міста», що розігрують той же сюжет. Це лише підтверджує велику популярність історії, що лежить в основі сюжетів цих опер.

Річ йде про подію 228 р., що описана Ло Гунчжуном  (біля 130-1400) у його   романі Трьохцарство. Причому письменник, крім історичних джерел, використав і народні відання – дивись Базову притчу до цієї стратегеми, що є, мабуть, самою популярною із притч до всіх стратегем.

В слов’янському світі, звісно, теж застосовувалась ця стратегема. А самим популярним, мабуть, її проявом, який став, навіть, російським прислів’ям (що означує «перемогу без бою») є протиборство без січі війська Івана ІІІ (1440-1505) та орди таті – «Стояння на Угрі».

Стратегема пустого міста може бути утлумаченою двояко: або як «стратегема втаємничення пустоти на самому ділі пустого, тобто, беззахисного міста», або як «стратегема розіграної пустоти у дійсності не пустого, а добре  захищеного міста». Згідно першій різновидності місто на самому ділі пусте, тобто не готове держати оборону від противника, що наближається. Демонстративний чи якийсь інший незвичний показ своєї пустоти може визвати у противника підозру, що це лише видимість, за якою утаємничена   якась загроза, страх перед якою і заставляє супротивника утриматися  від рішучого нападу на місто. В цьому випадку стратегема використовується  для захисту від нападу. Згідно другій різновидності цієї стратегеми пустоти немає, вона лише показна і служить для приманки ворога, що вважає доцільним свій напад на незахищену територію. А на самому ділі, це добре продумана засада, пастка. У цьому випадку, стратегема   направлена на те, щоби заставити противника почати наступ без всякої підготовки, для його знищення у підготовленій пастці. Цим ця стратегема є схожою на 22 і 28 стратегеми.

Добавить комментарий