Знання, Досвід, Мудрість. Цікава та корисна інформація

Дивовижі санскриту. “Абетка”. Віктор Перконос.

e

ek,

er,

eva,

zima,

virati,

vIrAya,

vIrayA

 

 

e-mirA,

chaS,

tuGga

eh,

ehi,

eka,

lUna

 

 

 

e,

dam,

oSaNa

ad

 

eka+

loga,

bud

 

 

 

Перший гріх Еви

Породив ер ек_зе(и)му

Й клич: – «Вірую!» – дав.

 

 

 

переспів Омара Хайяма

Е-міром створює мене, з небес повну чашу мені несе,

А завтра, як з часнику, й останнє лахміття забере.

Але, не волаю я до Нього: – «Навіщо, Боже!? Навіщо?»

Я сивим став у клопоті, ярмі…За чим туга? Все ж мине…

Екає місяць.

Ехо, відлуннялунає.

Ех і ехехе!

переспів Омара Хайяма

Якщо є кохана, вино та ліри дзвін

І береги струмка осінені – квітів кін ,

Що є краще, хоч і світ називають адом.

І якщо, є й – Е-де(а)м, повір не краще він!

 

Еколог еклог

Знає – що є цеглою

Будівлі – «Земля».

g,gh

Ga,

ga,

gada,

gadana,

gadAya,

gadi,

gadita,

gaJja,

hvara, hvR,

zila

 

griSma,

tuvigri

 

 

 

gola,

pravada,

yad,

arati,

radi,

rat

 

grama,

meT,

metR

 

gur, guru

ka,

ra,

rAkA,

go

 

gras

 

 

 

 

gama,

sopAya

 

 

Гадання Гада ?

Гадає лиш хворий

Га? Гай буде – «га».

– переспів Омара Хайяма –

Примножує вино нам відваги запас,

А гашиш вбиває хворістю нас.

Пий вино – будеш не кволий та рум’яний!

Підлим зіллям лиш прискориш погибелі час.

 

Доколи, із-за життєвих бід, свої розрушати серця?

Ти гризоти суму свою заледве донесеш до кінця,

Адже! Не в наших руках Твої діла і мої,

І тут скоритись треба Долі – чи не краще це для мудреця.

 

Голої правди

Спів: – «Є й були арати !» –

Там де ядерний Край,

Раді_й_активні завжди…

І відсутність скрізь – раті.

 

Не спів ляпоти, а

Просвіта грамотіїв

Метр поета.

 

гyрy слів –

Зійде Час Ра-Ка,

Коли ка-ра вже зайде

За Го-ри зонти.

 

Немає грошей:

То думи всі – про гроші.

Є багато грошей:

То думи… тільки про те…

Де хапонути їх ще?

 

Гама, гра звуків

Заворожує кобру.

Ніжний гранослів

Ворожить всяку жінку…

Сопілка – лиш збуджує…

h

hval,

hvala,

hve,

hveya,

dyu,

ma

 

ha,

yahu,

yahva,

yhvat,

 

hri,

toSa

hri,

tosa,

toya,

toyaka

 

Iza

 

 

 

 

 

 

hara, hAra,

baNDa,

bandI,

bandhita

 

  het,

hAta,

tan,

tal,

dan,

dAn,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

grasya,

gnA,

gabhya

 

У Хвильового

Ду_мів рівних немає…

Лише «хвальові».

  

 

haha 

Ха! Ха! Гебреїв – «ах».

Бо – не яхве Хри_з_тос

Де ж сором Ягве?

 

 

Хри_з_тос – це є Той,

Котрий має і сором,

Й радість сумління!

Отож: – «Христос – воскрес».

Адже – «Христос воскрес»!

 

 

– переспів Омара Хайяма –

Всі святі сьогодні здібні до чудес –

Землю, же кроплять живою водою із небес.

Кожної квітки торкнувся Мойсей чи Христос,

В кожній крихітній травинці проснувся Іша небес.

 

хара_к_тери

Лежать – залежні.

Котрі сидять – бандити.

Стоять – лиш стійкі.

*I*

Хтивий хет з Ріки Буг

Владав хату у Сіпилі,

Лідії став царем…

І зрадив батька – Перуна…

А зараз? – ТанТала – мука!

***

Чи може Майдан

Волать, басити : – «Мой Дaa(о)н»?

Ні. Згине шайтан.

Тантала муки змиє –

Розталий БорисТан й Бог!

*/*

Весняні думки.

Може ще дійдуть до Зорі,

А може й зійдуть.

*\*

Осінні роздуми.

Сиві й босі. Це – проща:

Свят Літа … й Зими.

*|*

Щоб відчувати

Свіжість повітря Небес –

Треба бути гряззю ???.

*/*

Дурманять Гнаї

Восени. А по весні –

Жабник й волошка.

i,I

in-

Si,

tiSaa,

cya,

Isa,

iSa,

 

 

akSa,

maya,

mAyA,

mAya

 

indra,

ki+bIriTa,

nagi,

bhogin

 

– переспів Висоцького –

Ін_а_ші приходять…

Міняють затишок на…

Непокірну пра_цю

ІНЦІ – це Ісус

З Назарет – цар Іудеї.

Інші ще прийдуть!

– переспів Омара Хайяма –

Оділась земля в зелене вбрання весняних днів,

Стебла ковили, як руки Мойсея, срібляться серед лугів.

І сліз струмок у хмарки із очей,

І випар дихання Іси хвилює від полів!

Індра і кібернетика

Кібернетику

Зачав Кубера з Оріян,

Що був демоном

Зла для Нагів…, але став

Богом щастя для Індрів

j,jh

jaDa,

jADya,

janata,

jAna,

janani,

jAni,

janita,

janya,

jal,

jara,

jala,

jA-RA,

jAdya,

jAyA,

jAra,

jri,

 

 

 

 

 

jU (jU-RA),

paNa,

panAyyA,

iSTa,

iSTani,

iSTi,

iSTin,

tAy,

tAyana,

tAyin

 

jIva,

tvar,

buGg,

paz,

treat,

hu,

oka

 

 

  

 

 

 

 

 

 

jADya

 

  

kSam =

jaga

= gam,

Pusta

jit,

jitya,

vinikS,

bana

 

 

 

 

 

jim,

 

 

 

jaDa,

uSNa,

lita,

oSNa

 

Бажана дівка

Не завжди буде «жінка» –

«Закон жадання».

 

Козаки завжди

Хочуть мати джуру

Жона ж проти_ве.

 

Жалить ще роса.

Не зійшло ж сонце…

Долі козака.

 

Жара жаданців

Палить бажання козака…

Доля козача!

 

Жере хтось душу!

ЇЇ рух не «просто-прямо»…

Й хвиля дуже крива.

 

 

– переспів Омара Хайяма –

Як жар-птах, як в омріяній хаті – панна,

В серці втаємнич істина зберігатись повинна.

І навіть перлам, щоб заповнитись сяйвом,

Також і завжди невідгадана тайна потрібна.

 

 

 

   

 

* живі Твори*

Творить кожна твар:

І небога із небес,

І неборака…

+

Початок – Слово!

Знання же – пашня творить.

У_Ро_жай Світу!

+

Бачимо – животом,

Чуємо – теж животом.

Животіємо.

+

Живеможивотом.

Бо, Ху-доба настала.

Де ж – третє Око ???

* теремки задні *

Церква і школа…

Зима Віри та Весни –

Де церква з_адом.

– Собі –

Звикаю – жити

Без грошей, жадань, снаги…

Лиш жага буття.

Звикаю – бути,

Бо чую вже гам Будди

Й ждане пробудження.‍

†‍

‍‍‍‍‍‍‍Звикаю – до_Світа

Бо із пУстині тиші

Співає Воля.

 

Як цвіте жито,

Пахощі йдуть з віника

Беріз – у бані.

 

Зимажадання

Весни; хотіння Літа,

Що студить Осінь.

k,kh

ko,

ro,

va,

roDa,

arya,

kSatra,

kSatri,

moga,

pahlava,

vispaz,

lIka

 

 

 

lita,

puta,

goda,

laba,

jani

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

kravaNa,

kravis,

kravyyAzin

krivi

liSTa,

nAra,

narya,

val,

vala,

vAla,

valaya

 

kara+an,

banda(randa)

kaSTa,

dharma,

daihya

 

 

 

 

 

 

kara

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ko+ma

 

 

 

koma – ko+kU

 

 

 

kivat,

 

padA

 

ki,

sonmAda,

mUra+hva

 

«ХайКо-поема»

{ € – аЗ-Торії – Э… }

Ко_Ро_ва – жінка,

Адже, й котра – родила

Аріїв – синів.

– 9 травня –

* упалий кшатрій *

Чи темінь ночі

Згинула?… Й день пере змоги,

Й труть в порох пахлаву

І віспяний лик Сталіна,

Й правять вже не упалі.

{І}

Чи вітчизни то –

Війна-Рать, що вбиває…

Аріїв Літа ?

{І}

Бойки вбивали…

І путаних «москалів»,

І…, а – «шляхтичів»?

{І}

Лемки годили

Й з полабами німими…,

Й з орієм гімну.

{І}

Гуцулів співи

Нищили слова Ніцше…

І вчили стальних.

[Lenin – Stalin]

Кравенці сини –

Землі-корови й бик-тура…,

А з нори Дніпра

Вийшли кровні кривичі,

В листву кривої Мокви.

*

Кличі кравенців

Завжди осилять валуй…

Й кривий валун

 

 

  – переспів Омара Хайяма –

В руках у нас завжди: то стакан, то для показухи Коран

Та праведність нам ближча – тільки та, де діє обман

Адже, під «козачим сонцем» ми живемо в світі земному

Напівправославними, напівбандитами. От так «братан»

каста

Мука – то совість

І мливо жита життя…

Й зіп’яна – душа

 

кара

Зима вітчизни… –

Батьківщини вітчима.

І голод миру ?!

Холод вітчима,

Батьківщина і-родів –

То помір Світу.

Лиш кома Зими

Стає крапкою життя…

Хоч краплю б Весни!

Марять весною,

Кончини Зими. Пора…

Жертвоприношень.

І смертність зими,

І палий лист осінні –

Народять весну.

‍‍‍‍☼

Весна готура –

Теревені коханок

Й глухих тетерів.

Лиш гачок коми

Шукає сенсу речень –

Коли кома слів.

А… ні цятки золота

І ні цята злата їй?

А Кома Літа,

Все ж кине в багряний вир –

Й пагони Весни.

і_вриті

Котрі – кивали,

То ті лише – пливали.

Котрі ні – в паду.

Київ

Київ – мурашник!

Повня сонму мрій думки…

Й плину Мурахви.

Залишити відповідь