Енциклопедії Дяківа Романа / Знання, Досвід, Мудрість. Цікава та корисна інформація

Енциклопедія Бойківщини: природа, культура, мова, славні імена. Роман Дяків. Частина 1 — Бойківський словник

Бб

Ба – 1. Так; як би то так. 2. Чи, або, рідко коли.
Ба́ба – 1. Мати батька або матері.
2. Стара жінка. 3. Жебрачка. 4. Неохайна жінка. 5. Надважкий молот або довбня для забивання паль. 6. Велика кам’яна брила давнього походження, пов’язана з певними історичними подіями, віруваннями. 7. Різновид риби – бичок.
Ба́бин пес – стонога.
Баби́ць – бичок, головань (різновид риби).
Бабі́й – той, хто дуже упадає за жінками; залицяльник, зальотник.
Бабі́ти – старіти.
Ба́бка – 1. Подорожник. 2. Коваделко, на якому здебільшого клепають косу. 3. Двосторонній молоток для вирівнювання металевих поверхонь. 4. Паска.
Бабно́та – жіноцтво.
Бабня́ – гурт бабів (жінок), жіноцтво.
Ба́брак – невмілий виконавець роботи, халтурник.
Бабрани́на – 1. Несумлінна, неакуратна робота. 2. Повільна і неохайна робота.
Ба́брати – робити повільно, невміло.
Ба́братися – 1. Непрофесійно, незграб но виконувати роботу. 2. Бовтатися руками в чому-небудь рідкому, брудному.
Бабри́ло – неохайний, неумілий, незграбний робітник.
Бабри́ти – незграбно виконувати роботу.
Ба́бський – жіночий.
Бабу́ньо – 1. Залицяльник до жінок. 2. Боягуз.
Ба́бця А́встрія – перен. Австро-Угорська імперія.
Бави́ля – жінка, яка бавить, доглядає дитину.
Ба́витися – 1. Гратися, розважатись.
2. Брати участь у розвагах, застіллях, компаніях тощо. 3. Баритися, затримуватися.
Ба́вор – німецький фермер, селянин, власник господарства.
Бавт – сокирка на довгій ручці як предмет весільного обряду.
Ба́втя – весільний топірець.
Баву́нцятися – дит. Гратися.
Ба́вхнути – сильно вдарити, голосно луснути.
Бав’яни́й – бавовняний.
Ба́га – залишки недокуреного тютюну в люльці.
Багати́лька – дурничка, нісенітниця.
Ба́гнет – колюча зброя, яку звичайно насаджують на кінець дула рушниці; штик.
Багно́ – 1. Трясовина, болото. 2. Мокре поле. 3. Мокра, багниста сіножать.
Ба́грі́нка – жуйка з хвойної смоли.
Багро́вець – велике свердло, яким свердлять діри для спиць в ободі колеса.
Ба́ґа – тютюн для жування.
Баґа́ньжі, бака́ньчі – теплі солдатські черевики з дерев’яною підошвою.
Ба́ґрати – мазюкати, бруднити, недоречно робити.
Баґря́нка – жуйка з хвойної смоли.
Ба́данє – медичний огляд, обстеження.
Бад́ати – ретельно оглядати хворого, перевіряти що-небудь.
Баддя́ – різновид бочки, діжки.
Бади́ля – 1. Стебла рослин. 2. Бур’ян.
Бадули́ти – завзято працювати, докладати всіх зусиль для здійснення чогось.
Бажи́тися – кортіти, дуже хотітися; прагнути до чогось.
База́р – 1. Ринок, ярмарок. 2. Шум, гам, безлад.
База́рник – музикант, який грає на басі.
Ба́зґрати – мазюкати, псувати матеріал.
Ба́зь-ба́зь – вигук до барана.
Ба́зька – верба, вербова гілка з котиками.
Базько́ва неді́ля – Вербна неділя.
Базю́к – баран.
Бай – 1. Замовляння хвороби. 2. Частка “та”.
Байба́рзо – зневажливо (ставитись до когось).
Ба́йда – 1. Великий шматок чогось. 2. Неправда, чутка.
Байдику́н – нероба, утриманець.
Ба̀йза, байз – неякісно виконана робота.
Ба́йка – 1. Вигадка, розповідь про те, чого насправді не було, не може бути; небилиця. 2. Казка. 3. Байдуже. 4. Гаразд, добре, може бути.
Ба́йка-нич – нічого-нічого, це пройде,
минеться; треба перечекати.
Ба́йла – віщунка, ворожка.
Байта́ла – 1. Ледар, пройдисвіт. 2. Тюх тій. 3. Гультяй. 4. Чоловік або хлопець, який пристає на господарство вдови.
Ба́йя – та невже.
Бакла́жка – невелика дерев’яна або металева плоска посудина, барило для зберігання води або іншої рідини.
Баку́н – міцний тютюн.
Ба́ла – ворожбит, мольфар.
Балабух – пиріг із картопляного пюре з молоком, печений на листку капусти.
Ба́лак – розмова, бесіда, мовлення.
Баламу̀ть – 1. Торба для годівлі коней. 2. Бешкетник.
Бала́нджа – дрюк, по якому викочують колоду на віз, машину, сани; короткий кусок дерева.
Ба́лдись – люди, зігнані на примусові роботи під час німецької окупації України.
Балебанкова́тий – придуркуватий, несповна розуму.
Ба́лець – 1. Весільний обряд, під час якого мати молодої дає родичам молодого подарунки. 2. Три метри фабричного полотна на весільний подарунок.
Бали́та – чарівник, знахар.
Ба́лиць – весільний подарунок молодої, переважно полотно.
Ба́лія – широка і низька посудина для прання білизни чи купання немовлят.
Бало́вець – тютюн (сорт тютюну).
Ба́лта – сокира для рубання дров, розколювання колод.
Балти́на – перекладина.
Балува́ти – 1. Гуляти, розважатися, пригощатися. 2. Доходити свого права, своєї правди. 3. Витрачати, розкидати (гроші). 4. Мати досвід у чомусь.
Баль – 1. Бенкет, бал. 2. Центнер (міра борошна).
Ба́лькон – балкон.
Ба́льок – обтесана колода для будівництва, брус, балка.
Ба́льон – гумовий м’яч, повітряна куля.
Бальоні́вка – велосипедна шина.
Балюва́тися – пригощатися з гостями, бенкетувати, веселитися.
Бамбе́тель – різновид хатніх суцільно дерев’яних, за призначенням подібних до нинішніх диванів-ліжок, верхня частина яких розсувається, що дає можливість використовувати їх для сидіння і спання.
Бамбо́ни – цукерки.
Бамбу́ля – похмурий, непривітний чоловік.
Ба́нда – неорганізована група музик.
Ба́ндаж – медичний бинт.
Бандажува́ти – бинтувати, накладати медичну пов’язку.
Банде́рія – почесна кінна варта за часів Австро-Угорщини.
Банди́ґи – пусті балачки, побрехеньки. *Бандиґи гнути – говорити нісенітниці, побрехеньки.
Бандижува́ти – перев’язувати бинтом, накладати пов’язку.
Бандо́ля – нещастя, лихо.
Банду́ра – дурний.
Банелю́кати – говорити нісенітниці.
Банітува́ти, ба́нувати – сумувати, журитися, плакати, тужити за кимось.
Ба́нно – сумно.
Ба́нти – 1. Поперечна балка між кроквами. 2. Прилаштування для сидіння курей.
Ба́нувати – див. Банітува́ти.
Ба́нуш – кукурудзяний куліш на овечім салі.
Ба́нька – бідон.
Ба́ньки – 1. Скляна банка. 2. зневаж. Очі. *Класти баньки – лікувати застудні хвороби.
Ба́ня – опуклий дах, що має форму півкулі; купол.
Ба́няк – каструля.
Баняча́ – 1. Невеликий горщик. 2. Кварта, кухоль.
Баня́чити – перен. Пити спиртні напої, пиячити.
Банячи́ще – великий казан.
Ба́няччя – мала каструля.
Бара́ба – пройдисвіт, злодій, крадій.
Бараба́нний вого́нь – шквальний, руйнівний вогонь.
Барабо́ля – картопля.
Бара́пка – велика груба хустка, плед.
Барашівне́ – подяка або плата за посередництво в якійсь справі.
Бараші́вник – перепродувач, спекулянт, посередник.
Бараші́вництво – посередництво, спекулянтство.
Барба́с – щавель.
Ба́рва – колір, забарвлення.
Барда́к – безлад.
Ба́рзо – швидко, скоро, дуже.
Бари́вка – бочечка з вербового дерева для горілки з двома днищами.
Барі́вча – невелика дерев’яна бочка.
Барка́н – кріпак.
Ба́рки – 1. Верхня частина коміра чоловічого верхнього одягу, піджака, пальта. 2. Взяти за барки – брати за груди (під час сварки, бійки).
Барлу́джити – орати.
Ба̀рна – чорна масть корови.
Бархано́вий – оксамитовий.
Барха́ня – велика гарна хустина.
Бас – мала віолончель.
Басару́нок – грошова компенсація за побої.
Баси́стий – музикант, який грає на контрабасі.
Баси́ти – говорити басом – низьким голосом.
Баски́й – дуже швидкий, прудкий, жвавий (про коней).
Басті́й – священик.
Басува́ти – 1. Наговорювати, грубіянити. 2. Грати на басі.
Бате́рія – батарейка.
Батова́ти – лежати, відпочивати.
Ба́тьківщина – земля, успадкована по батькові.
Батю́к – зрубана ялинка.
Ба́тько – дідько.
Ба́тяр – особа, яка має дивні погляди і робить непередбачувані вчинки; авантюрист, гульвіса, розбишака.
Батяри́ще – великий шибеник, розбійник.
Батя́рка – розбій, гультяйське життя.
Батя́рня – бешкетники, хулігани. Див. також Збиточник.
Батярува́ти – пустувати, робити збитки; жити розпусно.
Бауді́ст – особа, що виконувала обов’язкову трудову повинність у німецькій окупаційній службі праці.
Ба́хмат – перекупник.
Ба́хур – 1. Хлопець; дитина. 2. Бешкетник, пустун.
Баци́ – вигук, яким виражають здивування: неможливо, не вірю, такого бути не може.
Ба́цькати – бруднити, мазати.
Ба́читься – здається, віриться.
Ба́чність – пильність, обачливість, уважність.
Ба́чо – мабуть, здається (виражає невпевненість).
Ба́чу – напевне, мабуть.
Баю́ра – 1. Велика, глибока калюжа. 2.
Велика вибоїна на дорозі, наповнена водою.
Бая́ – авжеж, так.
Ба́яти – 1. Ворожити. 2. Замовляти хворобу.
Б-де – достатньо, досить, вистачить.
Бе́бенє – дрібна річкова риба.
Бе́бех – 1. Великий живіт. 2. Людські нутрощі.
Бебе́хнути – з силою кинути на підлогу.
Бе́вза – 1. Провалля, прірва. 2. Стрімкий бік гори.
Бе́вхнути – кинути; жбурнути кимось, чимось.
Бе́га – 1. Вівця. 2. Кайло (кирка).
Беге́та – перен. Голова.
Беге́тати – мекати (про овець).
Бе́ґа – велика колода.
Беґа́р (баґа́р) – дрючок, палка.
Безвигля́дність – 1. Невизначеність. 2. Неохайність, недбалість.
Безґа́тник – злидар, жебрак, нероба, пройдисвіт, безхатько.
Безда́рмо – безкоштовно.
Безді́тник – людина, що не має дітей, бездітна особа.
Безінтересо́вно – доброчинно, доброзичливо, жертовно.
Безли́чний – безсоромний, нахабний, зухвалий, безцеремонний.
Бе́зни – непрохідні місця, хащі.
Безпереї́мку – безперервно, постійно, тривалий час.
Безпе́чник – запобіжник.
Без ріжни́ці – однаково, все одно, нема різниці, байдуже.
Безро́га – свиня, порося.
Безу́н – дурень; людина несповна розуму.
Безхосѐно – невигідно.
Безче́льний – безсоромний, безстидний, непристойний.
Бе́зьма – безодня.
Бе́йла (бе́йло) – п’яниця, алкоголік.
Бе́кання – 1. Мекання. 2. перен. Нерозбір лива чиясь розмова, розповідання.
Бе́кати – 1. Мекати. 2. Теревенити, говорити що-небудь незначне, несерйозне, пусте.
Беле́мкати – дзвонити.
Беленді́ти – базікати, варнякати, говорити дурниці.
Белядо́на – 1. Беладонна. 2. Вовчі ягоди.
Бендю́ги, биндю́ги – великий простий віз для вантажів.
Бе́нькарт – 1. Розбишака, зухвалий хлопчина. 2. Позашлюбна дитина.
Бенькарте́рія – дітвора.
Бе́нькати – нічого не робити.
Бербени́ця – діжка; дерев’яний посуд для молока, сиру тощо.
Берда́ – 1. Негативний персонаж різдвяного вертепу. 2. перен. Негативна, брудна людина. 3. Скеляста
гора. 4. Складова частина ткацького верстата.
Берди́ш – сокира з лезом видовжено півкруглої форми, насаджена на
довгий держак (старовинна зброя).
Бердо́ – 1. Деталь ткацького верстата,
що нагадує гребінь у рамці. 2. Скеля, провалля.
Бе́рег – схил гори.
Берегови́й – лісовий сторож; лісник.
Бере́за – хлопець (або дівчина), що
його (її) обирають за ватажка у
спільних розвагах, на вечорницях.
Березю́к – підосичник (різновид грибів).
Беречи́ – берегти, охороняти, стерегти.
Бе́ризень – березень.
Бе́ріг – берег.
Бері́т, бирі́т – беріть, візьміть, забирайте. Беріт ня – беріть мене, візьміть мене.
Беркульо́з – туберкульоз.
Бе́рце – невелика гора.
Беса́га – 1. Подвійна торба, яка складається з двох торбинок через плече, зручна для перенесення продуктів харчування й різних дрібних речей. 2. Два зшиті мішки.
Бесі́дник – співрозмовник, оратор;
той, хто промовляє.
Бе́стия – 1. Непотрібна, зайва людина. 2. Шкідник. 3. Хитрун.
Бестю́жити – ганьбити, принижувати.
Беські́д – Бескиди.
Бетле́йка – гурт колядників із вертепом.
Бе́ця – непотріб.
Бе́штати – сварити, лаяти, ганьбити.
Бзди́рка – 1. Різновид малої річкової риби. 2. перен. Дуже худа жінка.
Бзду́ра – нісенітниця, дурниця.
Бздюх – неприємний запах, сморід.
Бзік – витівка, раптовий роздратований прояв, вчинок.
Бзі́ки – непередбаченість у поведінці; примхи, вибрики.
Бзікува́тий – неврівноважений, непередбачуваний.
Бзна – бузина.
Би – аби, щоб.
Биґа́рь – дрючок, товста палиця.
Би́змо, би́зме – щоб ми (зробили, вчинили).
Бизува́ти – мати змогу, силу і здоров’я;
могти.
Би́йкати – галасувати на звіра.
Бик – учнівська помилка. Зроби́ти
би́ка.
Биленді́ти – базікати.
Би́лень, би́линє – ударна частина ціпа.
Би́ля – стебла й листя трав’янистих і коренеплідних рослин.
Би-м – я би (зробив).
Бим-ся – щоб я (зробив).
Бим так – аби я так (був здоровий).
Бим так ну – кажу справедливо; розповідаю мою правду.
Бина́ймі – наприклад, принаймні.
Би́нда – стрічка.
Биндзи́на (бинзи́на) – бензин.
Биндю́ги – сани, які можна видовжувати.
Би́нькарт – 1. Байстрюк. 2. Хуліган, бешкетник.
Бирі́г – берег, підвищене місце на полі.
Би́рс – вигук, яким відганяють овець.
Би́ртати – перевертати, повертати.
Би́рька-бирь – вигук до овець.
Би-с – щоб ти (був здоровий).
Би́сідувати – розмовляти, спілкуватися.
Бискі́д – Карпатський перевал.
Би́сте – аби ви (пішли, щось вчинили).
Бись – щоб ти (щось вчинив). Бись ти прийшов до мене.
Би ся ни припові́ло – щоб цього не сталося.
Би́ти – бути.
Би́тий – перен. Досвідчений; той, хто багато бачив, пережив.
Би тя шля́к тр́апив – тяжкий прокльон із побажанням зла.
Бич – 1. Довгий батіг, нагайка. 2. перен. Парубок, який перебуває на утриманні (батьків).
Бичи́вна – ручка батога.
Бичь – батіг.
Биши́га – важка хвороба із втратою слуху.
Бі́бка – лавровий листок.
Бібльо́тика – бібліотека.
Бібу́ла – 1. Промокальний папір. 2. Грубий обгортковий папір. 3. Тонкий прозорий кольоровий декоративний папір для виготовлення прикрас, у т. ч. ялинкових. 4. Папір для закрутки цигарки.
Бібуля́стий – товстенький.
Біг – Бог. Дасть Біг!
Бі́га – довга смуга поля.
Бі́глий – 1. Той, хто біжить. 2. Кмітлива людина. 3. Утікач.
Бі́гматися – божитися, присягатися.
Бі́гме – клятва; Бог мені свідок.
Бі́гме Боже – Бог є свідок, що саме так.
Біга́чка – дизентерія, розлад шлунку, пронос.
Біґа́рь – бешкетник.
Бі́ґос – квашена, тушкована капуста з ковбасою або м’ясом.
Біґлюва́ти – прасувати.
Бі́ґлязь – праска.
Біда́ка – 1. Той, хто зазнає або зазнав якоїсь біди, кривди, прикрості; бідолаха. 2. Людина, яка заслуговує на співчуття.
Біда́ якась – погана, завидна, недоброзичлива людина.
Бідинищи́стя – велика проблема.
Бідка́тися – журитися, переживати, турбуватися.
Бі́дко мо́є – горе моє, журбо моя.
Бі́днята – бідолахи, бідолашні, нещасливі.
Бі́днятко – небожатко, нещасний.
Бідола́ха – бідна, нещасна людина.
Бідо́ся – біда, велике горе (в сім’ї, родині).
Бідува́ти – жити в нестатках; злидарювати.
Біжни́ця – синагога.
Бізо́вно – напевно, безперечно, безсумнівно.
Біле́йкєй (білене́йкий) – біленький.
Біле́тка – бочка.
Бі́лєт – квиток.
Бі́лий – чистий.
Біли́йкий – Див. Білейкєй.
Біли́ло – 1. Полотно. 2. Скатертина.
Білина́ – сало.
Бі́лиця – білка.
Бі́ля – білизна.
Бі́ль – інфекційна хвороба в овець.
Бі́льця – полотно.
Білю́ський – чистенький, біленький.
Біля́вка – мила, кохана (про дівчину).
Бі́ляк – білий гриб.
Бі́лянка – ромашка.
Бі́мбати – ледарювати, байдикувати.
Бі́нда – бинт, пов’язка.
Бі́нний – бідний, бідолашний.
Біснува́тий – психічнохворий, божевільний; одержимий.
Біци́к – мотоцикл.
Біци́кль – велосипед.
Біциклі́ст – велосипедист.
Бі́чи – бігти, тікати; наздоганяти.
Бі́шкот (бі́шкофт) – бісквіт.
Блави́ти – 1. Морити голодом. 2. Чогось очікувати.
Благи́й – добродушний, спокійний, лагідний.
Бла́го – допомога; вигода, користь.
Блат – знайомство, протекція.
Близне́ць – близнюк.
Близь – недалеко, близько, поруч.
Бли́скавиця – блискавка.
Бли́ха – блоха.
Блуд – 1. Неправильна, помилкова дія, думка, помилкове твердження; помилка людини. 2. Нечиста сила. 3. перен. Розпусна поведінка. 4. Блукання.
Блуди́ти – 1. Говорити щось недоречне. 2. Поводитись неприродно.
Бльока́да – блокада, оточення.
Бльокув́ати – блокувати.
Бльо́мба – пломба.
Бльомбува́ти – пломбувати.
Бльонд – блондин, білявий.
Бльо́чок – квиток на право проїзду в транспорті.
Блю́за – чоловіча куртка.
Блю́зка – жіночий піджак.
Блю́знути – перен. Сказати щось недоречно.
Блю́ска, блю́ща – кофтина.
Блю́хнути – раптово щось вилити; розплюснути.
Блянке́та – бланк.
Блят – 1. Металева пластина для перекриття нагрівальної частини кухонної плити, на якій готують їжу. 2. Верхня дошка стола.
Бля́ха – 1. Кухонна форма для випікання печива. 2. Леміш плуга.
Бляша́нка – банка або коробка з бляхи (посуд).
Бля́шка – бідон для води чи молока.
Бля́яти – мекати. Бо – 1. Щоб, щоби, хай. 2. Якби. 3. Би, б, мов, ніби, буцімто.
Бобальки́ – дрібна картопля; посівна картопля.
Бобів’я́нка – стебло бобу.
Бобови́ння – стебла бобу.
Бобона́ – нерозумна бесіда; балачки.
Бобо́шок – назва одного з пальців у дитячій забаві.
Бобру́на – комаха “сонечко”.
Боб’я́нка – поле, де сіють біб.
Бов – був, перебував.
Бовга́р – 1. Бешкетник. 2. Пустун.
Бо́вдур – 1. Велика хвиля. 2. Джерело (у глибокій криниці). 3. Клуб диму. 4. Дим, кіпоть. 5. Густі хмари. 6. Дурень. 7. Груба. 8. Кут даху. 9. Димохід над вогнищем.
Бовси́р’я – непривітна людина.
Бо́втати – розмішувати рідину, струшуючи або перемішуючи її.
Бога́цтво – майно, достаток.
Бога́ч – заможна людина.
Бога́чка – багачка, багата жінка.
Бо́гме – їй-богу.
Бо́гме Бо́же – клянуся Богом; їй-богу.
Бо́гме Вели́кий – їй-богу, Боже Великий.
Бо́г-ми сьві́док – Бог мені за свідка.
Бо́гми-но – їй же Богу.
Бого́йко – Боженько.
Богосло́вник – молитовник.
Богоділа́ти – 1. Просити, благати. 2. Чинити добро.
Богу́нцю лю́бий – любий (милий) Боже.
Бода́й – нехай, хоч би.
Бода́й му – щоб йому, нехай йому.
Бода́й-ісь – щоб ти, аби ти.
Бода́к – 1. Будяк. 2. Колючка в тілі.
Бода́ча (бода́чя) – будяки.
Боде́ (бода́є) – б’є рогами.
Бодна́ріка – дерев’яний барабан на млиновому жорні.
Боєви́к – бойовик.
“Бо́жа му́шка” – бджола.
Бо́жений – чоловік у шлюбі.
Бо́же помага́й – вітання-побажання тим, хто працює, будує, створює щось.
Божи́тися – 1. Присягати на вірність під час шлюбу в церкві. 2. Виправдовуватись. 3. Присягатися.
Боз – бузок.
Бозни́к – бузок.
Бо́зя – Боженька.
Бої́вка – 1. Структурний підрозділ вояків УПА. 2. Споруда (приміщення), де перебували вояки УПА.
Боївка́р – член боївки.
Бо́їще, бо́йще – 1. Розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в приміщенні для молотьби, очищення і просушування зерна. 2. Клуня з током під одним дахом.
Бо́йє – 1. Справді, насправді, саме так. 2. Ага, до речі; очевидно.
Бо́йится – боїться.
“Бо́йківська брига́да” – назва однієї з частин Української Галицької армії (1918 р.), до складу якої, в основному, входили вихідці зі Старого Самбора.
Бойківча́нка – жителька Бойківщини.
Бо́йкнути – сильно вдарити, луснути.
Бо́йко – житель Бойківщини; той, хто належить до бойків.
Бо́йще – тік; комора; місце, де молотили зерно.
Боко́вий – коханець.
Бо́ксер – кастет.
Бокува́ти – уникати зустрічі; сторонитися, ухилятися.
Боло́ша – місце для зберігання кормів для худоби, стодола.
Болі́ти – хворіти, почуватися недобре.
Болоте́нник – замазура, нечепура.
Болотя́ – велика грязюка.
Бо́льби – тільки б, щоб тільки.
Бо́ляк – чиряк, нарив.
Боля́чка – біль, хвороба.
Бом – бо я.
Бомбово́з – 1. Бомбардувальник. 2. перен. Велика муха.
Бомбо́ни – цукерки.
Бомк – 1. Теревені, неправда; пусті, марні розмови, балачки. 2. Ґедз.
Бо́мкати – розпускати чутки; замилювати очі.
Бо́мки – оводи. *Бомки збивати – тинятися без діла, вештатись.
Бо́мко – той, хто не дотримується даного слова; брехач.
Бо́нго – горілка.
Бо́нцьо – живіт, пузо.
Бо́ня – цукерка.
Борача́нка – страва із квашеного буряка.
Борзи́йко – швиденько.
Борзі́ – незабаром, дуже скоро.
Бо́рзо – швидко іти чи працювати.
Бо́рик – свердло.
Борика́ти – 1. Рити, копати (про землю). 2. Тяжко працювати.
Борикати́ся – 1. Брести, вибиратися із заметів. 2. Протистояти.
Борівки́ – ягоди чорниці.
Бормаши́на – апарат із механічним або електричним приводом.
Борода́ – 1. перен. Борг. 2. Огріх під час косовиці.
Борозди́тися – сперечатися за борозну (землю).
Бо́роло – багно.
Бороло́ – розщелина у скелі.
Борсю́к – борсук.
Бо́рше (бо́рши) – швидше, скоріше, хуткіше.
Бо́сий – 1. Невзутий, непідкований. 2. Кличка собаки.
Босорка́ня (борсука́ня) – ворожка, яка забирає в корів молоко.
Бо́ський – божий.
Бо́сяк – бідна людина, яка нічого не має.
Бо та й що – ну і що.
Ботва́ – листя огірків.
Бо́ти – чоботи з короткими халявами.
Бо ци – чи так, чи насправді.
Бочі́вка – невелика бочка.
Бояри́н – товариш молодого, що бере участь у весільному обряді.
Браву́рний – рішучий, впевнений.
Бра́га – 1. Спиртний напій різної міцності, рід пива. 2. Відходи горілчаного виробництва, якими годують худобу.
Бра́йця – здирник, хабарник.
Брак – відсутність; замало, нестача чогось, когось.
Браку́є – не вистачає; замало, недобір.
Бра́ля – жінка, яка викопує картоплю.
Бра́мка – футбольні ворота.
Брамка́р – воротар.
Бра́нзля – внутрішня підошва взуття.
Брата́нич – племінник по братові,
син брата, небіж.
Браті́й – брат.
Братова́ – дружина брата.
Братру́ра – частина кухонної печі, в якій готували їжу.
Бра́ття – брати.
Бра́шка – гурт, зграя недобре, агресивно налаштованих людей.
Бре́ндза – гальмо.
Бреха́ч – 1. Людина, яка завжди говорить неправду. 2. Настінне радіо.
Бре́хіт – гавкання собаки.
Брехуне́ць – радіоточка, радіомовлення за часів радянської влади.
Бриво́ – брова.
Бриґі̀дки – ягоди.
Бридѝтися – гидувати.
Бри́дкий – огидний, гидотний.
Бридо́та – огида, велика погань.
Бри́дство – огида, бридота.
Бридь – гидота.
Бри́жі – складки на тканині.
Бри́зь – іди геть звідси, відчепись.
Бри́кати – підкидати зад і бити задніми ногами (про копитних тварин); вихати, хвицати.
Бри́катися – метушитися, бігати, стрибати.
Бриндза́рня – приміщення, в якому виготовляють бринзу.
Бриндзо́ля – підошва чобіт.
Бри́ндзя – бринза; овечий сир.
Бринзо́вий – коричневий.
Бринзолє́тка – браслет на руку.
Бри́нзя – витриманий овечий сир.
Бристи́ – переходити вбрід, перебрести (річку, струмок, болото і т. ін.).
Бритва́нка – форма для випічки.
Бри́твитися – голитися.
Брифта́шка – гаманець, невелика шкіряна торбинка.
Бриха́яч – той, хто обманює; обманник.
Брихня́ – брехня, плітки, неправда.
Бри́чка – легкий візок для їзди, іноді з відкидним верхом.
Брова́р – пивоварня, пиво.
Брова́рія – погром, розруха, безладдя.
Бро́внік – револьвер.
Бронзо́вий – коричневий.
Бро́цак (брицак) – рюкзак, наплічник; торба.
Бро́шньо – рідний брат.
Броя́ти – ламати, нищити, шкодити.
Брунда́к (бринда́к) – жук, хрущ.
Бря́знути – сильно вдарити. *Брязнути
собов – впасти і отримати травму.
Бу – вигук сумніву “е”.
Бу́ба – дит. Рана, болячка, болюче місце.
Бу́бак – чиряк, нарив.
Бу́бен – ударний музичний інструмент, що має форму широкого порожнього циліндра, обидва отвори якого затягнені шкірою.
Бубня́р – музикант, який грає на бубні.
Бува́ти – жити, проживати, перебувати.
Бу́ти на кумі́встві – 1. Перебувати в чужій хаті. 2. Винаймати помешкання.
Бу́ґдень – будній день.
Бу́да – 1. Колиба. 2. Будка для собаки. 3. Віз із верхом.
Буде́ – вистачить, досить; годі, зупинись.
Буджини́на – сирокопчене м’ясо.
Будз – свіжий овечий сир.
Бу́дзік – будильник.
Будзове́з – кусок полотна, в який зав’язують сир, щоб із нього стікала сироватка.
Буди́ти – приготовляти продукти харчування (рибу, м’ясо тощо), пров’ялюючи їх у диму; закопчувати, вудити.
Будо́ва – будівля.
Буду́чий – наступний, майбутній.
Буду́чність – майбутнє.
Будь-ко́трий – будь-який.
Бужени́на – Див. Буджинина.
Бу́зя, бу́зьо – уста, рот, обличчя.
Бу́зьок – лелека.
Бу́йда – чутки, підбурювання.
Бу́йся – бійся. Буйся Бога.
Бук – палиця.
Бу́кало – було колись, минулося.
Бу́карт – 1. Позашлюбна дитина. 2. Бічна щитова сторона крокви. 3. Рейка на кроквах.
Бука́та – кусок (сиру, хліба).
Буке́т – буфет.
Буке́тник – кімнатна рослина.
Букла́га – дерев’яний посуд із подвійним дном на 4-5 л молока.
Буко́вина – буковий ліс.
Бу́лший – більший.
Бу́ля – картопля.
Бу́льба – картопля.
Бульбої́д – 1. Збідніла людина, яка здебільшого харчується картоплею. 2. перен., зневаж. Рот (що поїдає картоплю).
Бульб’я́нка – поле, з якого зібрали картоплю.
Булькоті́ти – невиразно говорити; бурмотати.
Бу́ля – картопля.
Буля́нка – поле, з якого викопали картоплю.
Буля́ники – деруни.
Бумбу́х – пухир.
Бу́нда – 1. Кожух-безрукавка. 2. перен. Стара неохайна людина.
Бу́нкри – бункери, землянки-сховища в лісі.
Бунт – в’язка снопів, бур’яну.
Бура́к – буряк.
Бурача́нка – 1. Борщ без буряків.
2. Поле, з якого зібрали урожай буряків. 3. Листя буряків.
Бурачи́ня – гичка буряка.
Бура́чки – терті буряки з хроном.
Бу́рдель – бордель.
Бури́ло – 1. Ведмідь. 2. перен. Вайлуватий мужчина.
Бури́шка – картопля.
Бурівки́ – ягоди чорниці.
Бу́ркало – місце на річці, де особливо шумить вода.
Бу́рки – 1. Чемерка (старовинний чоловічий верхній одяг, пошитий на талію, з фалдами ззаду). 2. Сукняні чоботи.
Бу́рок – палац, замок.
Бумба́рь, бомба́рь – хрущ.
Бурми́ло – 1. Непривітна, маломовна людина, відлюдько. 2. Неповоротка, огрядна людина. 3. Ведмідь.
Бурниґа̀ти – перевертати.
Бу́рса – 1. Навчальний церковно-приходський заклад. 2. перен. Гуртова бійка.
Бу́сьок (бу́сол) – лелека.
Бута́ – пиха.
Бута́ти – брикати.
Бу́тель – посудина з товстого скла великої місткості.
Бу́ти – чоботи.
Бу́тина – лісова ділянка, призначена на зруб.
Бути́лка – пляшка.
Буті́ти – пліснявіти, гнити.
Бу́тля – велика пляшка.
Бутни́й – зухвалий, норовистий, розпещений.
Бу́хати – бити у плечі, давати стусанів.
Бухти́ти – набухати, буйно і скоро рости.
Буцега́рня – приміщення для тимчасового ув’язнення.
Бу́цім-то – нібито.
Бу́цкати – вдаряти рогами, бити лобом (про корову або козу).
Буцма́тий – огрядний, повновидий.
Бучо́к – букове дерево.
Буя́ти – брехати, обдурювати.
Буя́х – перо цибулі.
Б’ю́рко – канцелярський столик.
Б’ю́ро пора́д – довідкове бюро.

Енциклопедії Дяківа

Leave a Reply