Енциклопедії Дяківа Романа / Знання, Досвід, Мудрість. Цікава та корисна інформація

Енциклопедія Бойківщини: природа, культура, мова, славні імена. Роман Дяків. Частина 1 — Бойківський словник

Зз

Заасекуро́ваний – застрахований.
Заасентеро́ваний – призваний до війська.
Заба́брити – 1. Погано зробити, наляпати. 2. Зробити таке, що з того нічого не вийде.
Заба́ва – 1. Весілля. 2. Відзначення події, зустрічі в колі друзів.
Заба́витись – відпочити, погуляти, розважитись.
Заба́вка – 1. Іграшка. 2. перен. Легковажна робота. 3. Виконана робота без зайвих зусиль.
Забагну́ти си – захотіти.
Забанува́ти – затужити, засумувати.
Заба́цаний – затурканий, відсталий.
Забезду́рно – безоплатно.
Забезпе́чник – запобіжник.
Забескі́дци – люди з південного боку Карпат.
Заби́вати – 1. Позбавляти життя, убивати кого-небудь. 2. Внаслідок удару ушкодити яку-небудь частину тіла; побити.
Забискі́дци – закарпатці.
За́бити – вбити.
За́битися – вдаритися.
Забі́гматися – забожитися, поклястися, присягнути.
Забіди́ти – зазнати труднощів.
Забі́йка – кришка на дерев’яний посуд.
Забі́чи – забігти.
Забогаті́ти – розбагатіти.
Забожи́тися – дати клятву, заприсягнутися.
Забо́читися – насупитися, нахмуритися.
Забра́ло – стіна.
Забрі́ханість – облудність, брехливість.
Забу́рений – бундючний, насуплений.
Зава́ла – грозова хмара.
Зава́ра – спека.
Завва́ги – зауваження, застереження.
Завда́ти – допомогти підняти ношу на плечі.
Заве́дено – прийнято, традиційно так є.
Заве́р – закинув.
Завере́чи – закинути, метнути.
Завертепи́ти – заскандалити, бешкетувати, зчинити галас.
Зави́ванець – рулет.
За́видіти – заздрити.
Завиді́я – забіяка.
За́ви́йка – перев’язане навхрест полотно на молодій і дружці, ритуальний весільний атрибут.
Завита́нє – сватання.
Зави́тисі – завагітніти без шлюбного чоловіка.
Зави́тка – покритка.
Заві́дім – якщо б я знав.
Заві́й – закручений потік.
За́вілі – поле, яке навкруги обвітрюється вітром.
Заві́ритися – нахмуритися.
За́вість – заздрість.
Заві́тця – голова роду.
Завіча́ти (завічя́ти) – просторікати, передбачати, віщувати.
За́вія – завірюха.
Заводи́ти – голосити; плакати.
Завоні́ти – засмердіти, неприємно пахнути.
Завпаса́тися – підперезатися.
За́всігди – завжди.
Заву́лок – провулок.
За́вше – в будь-який час, повсякчас, постійно.
За́га – печія.
Заганя́ч – гравець нападу у футболі.
За́гартка – тепла чоловіча одежина.
Зага́та – стіна біля хліву, зроблена з подвійного плоту, закладеного всередині соломою.
Загати́ти – перекрити річку греблею.
За́гинка – складка.
Загири́ти – 1. Занедбати. 2. Загубити,
закинути. 3. Продати за малу ціну.
Загири́тися – пропасти.
Загі́дник – спростувач спірних справ.
За́гін – стара міра землі шириною в 1 м; ділянка поля, пасовища.
За́глада – загибель.
Загла́дити – знищити, зіпсувати, змарнувати.
Загла́дитися – загинути, вмерти.
Заглаї́ти – залагодити, заспокоїти.
Заглайи́ти – залагодити, владнати, задобрити.
Заглу́бнути – завагітніти (про дівчину).
Заглу́патити – відволікти.
Загна́ти – послати. Загнати в ліс по гриби. * Загнали ня – послали мене.
Загні́ватися – сердитися.
Загоди́ти – задовольнити, втішити (про дитину).
Загойи́тися – зажити, загоїтися.
Заго́йкати – покликати, закликати.
За́головок – подушка.
За́гона – міра землі.
Загорі́ти – вчадіти.
Загорну́тися – вдягнутися.
За́города – 1. Подвір’я. 2. Тин, паркан, стіна і т. ін., чим огороджене, відгороджене що-небудь; огорожа.
Загорта́тися – одягатися.
Загродо́ва шля́хта – соціальний прошарок ополячених українців-перекинчиків.
Загумінко́вий – не міський, сільський.
Загу́рка – забавка.
Загу́снути (загу́с, загу́сла, загу́сло) – застигнути.
За́дарь – задарма, безкоштовно.
Задереві́ти – застигнути зі страху, холоду.
Зади́бати – 1. Випадково дійти кудись. 2. Ледь-ледь дійти до певного місця.
Заді́ти – 1. Вселити нитку в голку. 2. Зачепити. 3. перен. Кудись подітися, пропасти.
Задо́рмо – 1. Даремно. 2. Не варто було щось чинити. 3. Безоплатно.
Задо́ста – забагато; більше, ніж потрібно.
Задри́паний – неохайний, нехлюйний.
Задува́ти – гасити вогонь, світло, дуючи на них.
Задури́ти – 1. Обдурити, обманути. 2. Трохи вспокоїти певними поблажками чи діями. 3. Відвернути увагу.
Заду́ритися – щось перехопити (про їжу).
Заду́рно – 1. Безоплатно. 2. Даремно. Задурно вступив у сварку.
Заду́ха – астма.
За́єдно – разом, гуртом.
Зажда́ти – почекати, зачекати.
Заже́н – жнива на долинах.
Зажива́ти – вживати їжу, ліки.
Зажи́ти – поведінкою, працею і т. ін. заслуговувати, здобувати право на щось, користуватись чимось.
Зазві́дати – запитати, вивідати.
За́здалегід – 1. За якийсь час до чого-небудь; наперед. 2. Здалека.
Зазира́ти – заглядати, підглядати.
Зазли́ти – шкодити, пошкодити.
Зазубе́лати – загнуздати.
За́зув – підйом.
Зазьві́датися – спитати, розпитати, з’ясувати.
Заіменува́ти – заснувати, почати продукцію.
Заіснува́ти – виникнути, появитися.
Заїда́тися – 1. Мучитися думкою, довго роздумувати. 2. Сваритися, загострювати стосунки.
Заї́лий – зарозумілий, пихатий, затятий.
За́йда – людина з іншого села.
Займи́ти корову – пригнати корову.
Зайти́ в тяж – завагітніти.
Зайшли́ ку́рячі полу́ди – очманіти, на мить втратити розум; дістати облуду.
Зак – поки.
Закабати́ти – 1. Понести (про коней).
2. Завагітніти. 3. Зазнати (болю).
Закаву́лок – глухий завулок.
Зака́ження – зараження крові.
За́каз – замовлення.
Заказа́ти – 1. Заборонити. 2. Замовити.
Закази́ти – скалічити, поранити; знівечити.
Зака́зовати – наказувати; рекомендувати.
Зака́зуватися – передбачати; обіцяти бути.
Заказу́лити – загнути; закрутити.
Заказу́литись – упертися, затятися.
Зака́ла – зовнішньо і внутрішньо потворна людина.
Закали́ти – помазати глиною (піч).
Закама́рок – куток, невелике місце поза чим-небудь, вузький прохід у чомусь; схованка.
Заканту́жити – контузити.
Закапува́ти – 1. Позначити сокирою місце падіння дерева під час його спилювання. 2. Вводити ліки краплями. 3. перен. Зрадити когось, здати.
Закасова́ти – перевершити; перемогти.
Закасува́ти – відмінити, визнати поганим.
Закатру́пити – позбавити життя, замордувати.
Зака́чувати – котитися.
Закви́сти – зацвісти.
За́ки – поки.
Закибу́дзати – заволочувати (поле).
За́кид – звинувачення, натяк.
За́ким – поки.
Закирта́віти – втратити сили, здоров’я.
За́ків – гак на кінці дишля.
Закі́ль – поки.
Закі́пці – місцевість, де було багато горбів (кіпців).
За́кіс – косовиця.
За́клад – 1. Зобов’язання видати домовлену суму тій стороні, яка після так званої згоди іде з сім’ї. 2. Умова між сперечальниками, за якою той, хто програв, повинен виконати що-небудь; парі.
Закла́дини – закладання підвалин під хату з одночасним звичайно освячуванням та пригощанням.
Закла́дувати – заставляти (поле).
Заклину́ти – щільно стуляти (зуби, уста).
Заклясти́ – промовляючи магічні закли нання, діяти на кого-, що-небудь, підкоряти своїй волі або чаклунській силі; заворожувати, зачаровувати.
Закля́тик – чорнокнижник, ворожбит.
Заков’я́знути – 1. Загинути від холоду. 2. Померти.
Закокота́ти – заговорити когось.
Заколе́сник – охоронець.
Заколоти́ти – 1. Закрутити голову, задурманити свідомість. 2. Перемішати, змішати.
Закома́шитися – спохватитися.
Закоми́ситися – виявляти незадоволення; норовитись.
Зако́панець – зірваний плід, закопаний на подвір’ї, тощо.
Закорті́ти – захотітися.
Закоси́читися – взяти когось, щось.
Закоту́рмати – 1. Загорнути, закутати (голову). 2. Лягти спати.
Закоха́нє – милий, коханий чоловік.
Зако́шувати – починати косити.
Закрава́тися – збиратися, заносити (про дощ).
Закра́сти – вкрасти.
Закро́плювати (закропи́ти) – 1. Дати випити хворому ліки. 2. Скропити щось (когось) свяченою водою.
За́крут, скрут – поворот.
Закру́та – коловорот.
Закруте́нія – 1. Безладний рух. 2. Поспішна робота.
За́крутка – 1. Гачок у дверях, вікні. 2. Кришка на діжку. 3. Корок, пробка.
Закрутня́ – 1. Плутанина. 2. Метушня; клопіт.
Закува́ти – підкувати.
Закунба́ситись – захмаритись (про небо).
Закуня́ти – задрімати.
Закурме́нитися – добре вкриватися чим-небудь, загортатися у щось, захищаючись від холоду, вітру й т. ін.
Закурта́битись – забитись тирсою (про пилку).
Заку́сованний – корж, який їдять під час щедрого вечора.
Заку́тир – екзекутор.
Заку́тя – металева оббивка (часто у вигляді оздоблення) на дверях, меблях і т. ін.; окова.
Закуці́йник – судовий виконавець.
Зала́джуватися – готуватися.
Залади́тися – зібратися, приготуватися до роботи.
Заладо́ваний – заряджений, заповнений, навантажений.
Зала́твити – залагодити, полагодити. Залатвити справи.
Зале́глість – заборгованість.
Зали́пнути (зали́п, зали́пла, зали́п ло) – хотіти пити; стан, коли мучить спрага.
Залі́зко – праска.
За́лога – облога; військові частини, розташовані в якому-небудь місці.
Залома́ня – невдача, поразка.
Зало́мистий – крутий (про берег).
Залопті́ти – засвербіти.
Залу́бні – сани зі спинкою і нерозрізними полоззями.
Залупи́ти – 1. Підкотити (про одяг). 2. Взяти велику суму за що-небудь.
Залюби́тися – закохатися.
Замайи́ти – заквітчати, прикрасити зеленими гілками.
Замасти́ти – 1. Забруднити, вимазати. 2. Владнати справи за допомогою хабара.
Замаще́ний – брудний, вимазаний.
Замаюва́ти – прикрашати будівлі, при міщення зеленими гілками на Зелені свята.
Замика́ти – закривати.
Зами́лування – 1. Зацікавлення, цікавість. 2. Захоплення чимось, любов до чогось; хобі.
Замильдува́ти – доповісти, донести.
За́мір – намір.
За́міт – дерево у стіні.
Заміти́ти – помітити.
Замі́тувати – закидати, заповняти.
За́мішка – куліш.
Замкне́ний – зачинений.
Замлойи́ти – знудити.
Замня́цкати – пом’яти, перемішати, притолочити.
Замо́вити сло́во – 1. Зробити протекцію, підтримати когось. 2. Дати позитивну оцінку комусь при вирішенні його інтересів, справ.
Заморі́ти – завагітніти перед шлюбом.
Замочи́ – перемогти.
Занедба́ти – втратити щось через свою вину; запустити.
Зани́кати – 1. Занапастити. 2. Покласти чи заховати, не пригадавши, куди саме; втратити.
За́нич – нізащо.
Зані́хтиця – задерта шкіра біля нігтя.
Занютува́ти – заклепати дірку в посудині.
Заосмотри́ти – забезпечити. Заосмотрити стрільців харчами.
Запакува́ти – 1. Укласти, скласти. 2. перен. Посадити у в’язницю.
За́парі – зашпори.
За́паска – фартух.
Запаши́тися – виглядати задоволеним собою.
Запе́клий – жорстокий; заклятий, впертий, войовничий.
Запе́рти – зачиняти, закрити щось.
Запила́ч – бавовняні нитки.
Запиши́тися – зазнатися, стати гордовитим.
Запі́вкати – закричати, заверещати, запищати.
Запізна́тися – познайомитися, ознайомитись.
Запі́р – 1. Льодохід на річці. 2. Заборона.
За́піч, за́пічок – лавка або нари між піччю і стіною.
Запла́тка – латка, якою ремонтують одяг.
За́плітка – стрічка до волосся.
Заплі́шити – заклинити.
За́пльонтати – заплутати.
Запну́тий – защеплений.
Запові́джений – повідомлений, попереджений.
Запові́ди – 1. Намір наречених взяти шлюб. 2. Віщувати, обіцяти що-небудь.
Запола́зничити – першим увійти до чужої хати на Різдво або Новий рік.
За́полочь – червоні нитки.
Запомо́га – допомога, поміч.
Запосі́стися – наполягти на своєму, завзятися.
За́пражка (за́правка) – пересмажене борошно з жиром для надання кольору і згущення рідких страв.
Запре́ний – зачинений.
Запро́сини – запрошення.
Запу́дити – залякати.
За́пуст – великий буковий ліс.
Запу́сти – останній тиждень перед Великим постом.
Запу́сто – даремно, без причини.
Зап’я́ти – начепити, зачепити.
За́п’яток – каблук.
За́ра – зараз, у цю хвилину.
Зара́ня – заздалегідь.
Заратова́ти – допомогти, порятувати.
Зарі́нок – 1. Пологий берег річки, вкритий рінню. 2. Рівне місце, поросле травою.
За́робок – заробіток.
Заруба́тися – загородитися.
Зарука́вок – муфта.
Заряджува́ти – керувати, розпоряджатися, управляти.
Зар’ядо́м – 1. По черзі, за порядком. 2. Весь час.
Засадни́чо – принципово.
Заскобота́ти – залоскотати.
Заско́ро – передчасно.
Заско́чити – 1. Раптово знайти, захопити, застати кого-небудь десь. Він зненацька заскочив сусіда із  недобримповідомленням. 2. Лестити, годити комусь.
Засла́бнути – занедужати, хворіти.
Засланя́ти – заступати, заслоняти.
Засмальцьо́ваний – забруднений чимось жирним.
Засмаро́ваний – забруднений, нечистий.
Заспі́ль – разом, спільно.
Застанови́тися – задуматися, призадуматися.
Засти́гнути – прохолонути.
За́стрик – ін’єкція, укол.
За́сь – 1. Але, а, же. 2. Знову. 3. Однак.
Засьви́гнути – дуже захотіти пити.
Засьві́домити – засвідчити.
Засьв’є́гнути – 1. Відчути спрагу. 2. Захотіти.
За́ся – геть.
Зата́кий – задарма.
Затала́пати – забруднити, заплямити, заляпати брудом.
Затвори́ти – зачинити, замкнути, закрити.
Зателе́паний – 1. Замазаний, заплямований. 2. Неохайний.
За́телепанка – лайл. Неохайна жінка.
Затина́тися – 1. Припиняти діяти. 2. Бути впертим, вперто стояти на своєму, наполягати, не поступатися. 3. Погано говорити внаслідок вади мовлення або надмірного хвилювання.
За́тирка, за́терка – рідка страва, зварена зі шматочків тіста на молоці.
Затичи́ти – вставити тички в посів горохових культур.
За́тичка – 1. Закуска. 2. Корок.
За́тіч – зайда.
Заті́шити – 1. Розвеселити, створити добрий настрій. 2. Заспокоїти.
Затка́льниця – дошка для закриття отвору печі.
Затка́ти – 1. Закрити. 2. Перекрити доступ ткачем (затикачем). 3. Затулити. 4. перен. Не дати говорити. Заткати писок – Закрити рот.
Зато́го – тому.
За́траска, за́тріска – застібка, кнопка для застібання одягу.
Затра́тити – загубити.
Затро́єння – отруєння, інтоксикація.
За туто́ – за те.
За́тхоріти – засмердіти.
Затями́ти – запам’ятати. * Затя́м си – запам’ятай собі, візьми до уваги.
Затя́тий – зціплений, міцно затиснений (про губи, зуби і т. ін.).
Зау́шниці – сережки.
Зафастригува́ти – зафіксувати попередньо шви на одязі, який шиють.
Зафасува́ти – одержати щось безплатно як подарунок, вдячність за добре діяння, справу.
Зафондува́ти (зафундува́ти) – 1. Передати добрі речі безплатно чи заплатити за когось за надану йому послугу. 2. Заплатити за когось вартість страв у ресторані, кафе, за відвідини театру, кіно тощо.
Захари́ти – забрати.
Захла́нний – жадібний, ненаситний, зажерливий.
Захме́литися – похмелитися.
Заходи́ти (когось) – доглядати, опікуватися.
Заходи́тися – 1. Дбати про щось. 2. Сперечатися.
Захо́джений – старий. Заходжена дівка.
Захопи́ти – застати, встигнути вчасно.
За́хоронка – дитячий садок; сиротинець.
Захця́нка – забаганка, несподівано виникле незвичне бажання.
Зацви́ти – заквітнути.
Зацирува́ти – 1. Зашити, заштопати. 2. Муштрувати.
Заціди́ти – сильно вдарити.
Заці́хати – втихомирити, заспокоїти (про дитину).
Заці́хувати – не давати говорити, затуляти рота.
Зацо́фаний – недолугий, невмілий, тупий тощо.
За́цний – гідний поваги, благородний.
Зача́с – тим часом.
Зача́ти – почати, розпочати.
Зачемери́чиний – п’яний, сп’янілий.
За́черти – набрати, налити. Зачерти води з колодязя.
Зачина́ти – починати.
Зачира́ти – набирати, черпати.
Зачиридьо́в – по черзі.
Зачмели́ти – вдарити.
Зачудува́тися – здивуватися.
Зачута́ти – заспокоїти, забавити, відволікти від чогось (про дитину).
За́шкір’ятися – знев. неприродньо усміхатися.
Зашпо́татися – спіткнутися, спотикнутися.
За́щик – укол, ін’єкція.
Зая́ти – пастушити.
Зба́витися – позбутися.
Зба́дати – 1. Оглянути. 2. Встановити
діагноз, визначити ступінь захворюваності.
Збан – глиняний глечик.
Збано́к – бідон.
Збе́штати – насварити, наговорити неприємного; принизити.
Зби́ванець – подвійний валок скошеної трави.
Збива́нки – сватання.
Зби́дзатися – злоститися, сердитися, розгніватися.
Збите́ла – робоча деталь “колотівки” (пристрою для збивання масла) у вигляді круглого ситця на палиці.
Зби́тки – навмисні шкідливі дії.
Збиткува́ти – кривдити, знущатися.
Збито́чник – бешкетник; шкідник.
Збі́гці – втікачі.
Збі́жя – овес.
Збій, збі́йник, збуй – розбійник.
Збли́ження – наближення, поява.
Зблуди́ти – заблукати, заблудитися, помилитися.
Збо́ятися – перелякатися.
Збрата́тисі – подружитися.
Збрискле́ – молоко перед скисанням.
Збрід – нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які зібралися разом.
Збуй – Див. Збій.
Збу́ти – позбавитись чогось, когось; віддати.
Збу́тисі – позбутися.
Зва́га – нахил.
Зва́гом – розумно, добре продумано.
Зварйо́ваний – божевільний.
Зва́рка – посуд для зоління (виварки) одягу.
Звар’юва́ти – збожеволіти, втратити розум; наробити дурниць.
Звар’я́ник – 1. Посуд, у якому виварюють (вилужують) білизну під час прання. 2. Камінь, кинутий у посуд, в якому виварюють білизну.
Зведеню́ки – 1. Зведені брати, сестри. 2. Об’єднані за певними ознаками недобрі люди.
Звере́чи, зве́рчи – скинути, зняти одяг чи іншу річ.
Зве́рхник – керівник.
Зве́чора – увечері.
Звива́тися – швидко рухатись, робити поспіхом усе.
Зви́кле – як завжди, по-старому; нормально.
Зви́кло – звично, звичайно, як завжди, традиційно.
Зви́нно – жваво.
Звироді́ння – виродження, занепад. Ду ховне звиродіння.
Зви́рьхи – згори, зверху.
Звита́тися – привітатися.
Звиш – понад.
Зви́шок – підвищення.
Зві́дати – запитати.
Зві́датись – довідуватися про щось, осягати розумом що-небудь.
Зві́дник – облудник.
Зві́здяно – зоряно.
Зві́ка – змалку.
Звікова́ти – прожити.
Зві́льля – полегшення.
Звінува́ти – наділити віном, дати придане.
Звір, зво́рина – впадина між горами, яруга.
Зводжа́й – посередник, який знайомить хлопців із дівчатами.
Зво́лити – дозволити.
Звонітува́ти – звільнити шлунок від прийнятої (з’їденої) недоброї їжі; виблювати.
Зво́ра – гора, вкрита повністю лісом, окрім вершини.
Зво́рець – полонина, на якій є звірина.
Зво́ри – непрохідні місця у лісі.
Зворохо́бити – 1. Відмовити від чогось поганого. 2. Підбурити, намовити.
Зворохо́блений – потривожений, підбурений.
Зву́рдитися – перетворюватися на сир, зсідатися (про молоко).
Зв’ялі́ти – слабнути, втрачати силу, виснажуватись.
Зга́ба – насміх, глум.
Зга́дам – згадаю.
Згани́ти – розкритикувати.
Зганьби́тисьи – покрити ганьбою, знеславити себе. Згарь – 1. Згарище по вирубаному лісі. 2. Пригоріла страва.
Зги́бнути – здохнути, згинути (про тварину).
Зги́рити – знищити, згубити, втратити.
З гірко́в бідо́в – важко, заледве вдалося.
Згі́рно – 1. Похило. 2. Стрімко.
Згля́дно – переважно.
Згмата́ти – погнути, зім’яти.
Зго́ді – пізніше, через деякий час.
Зго́лосити – доповісти, повідомити.
Зго́рда – з почуттям зневаги, із презирством; пихато.
Згра́бний – стрункий, елегантний.
Згрома́дити – зібрати докупи.
Здає́си – здається.
Здалегі́дь – завчасно, заздалегідь.
Зда́ло – добре, вдало, доброякісно.
Зда́мну – давно, здавна.
Здви́га – свято Воздвиження Чесного Хреста.
Зденерво́ваний – роздратований, занадто нервовий.
Здержа́ти – стримати, утримати.
Зди́банка – зустріч, побачення закоханої пари.
Зди́батися – зустрітися з будь-ким.
Зди́рца – здирач, вимагач; той, хто силоміць хоче щось забрати, відібрати.
Зди́хатися – збуватися кого-, чого-небудь небажаного.
Зді́бно – гарно, красиво.
Зднима́ти – знімати, скидати.
Здойми́ти – зняти.
Здогада́ти – нагадати, пригадати.
Здо́ли – знизу.
Здоро́вкати – виголошувати тост “Дай, Боже, здоров’я”.
Здохля́к – той, хто немічний, слабосильний.
Здрок – зір.
Здру́лити – скинути.
Здуши́тися – спітніти.
Зеле́ник – лікар.
Зелепу́х – недостиглий фрукт.
Зе́ло – зелень.
Землі́ти – знепритомніти.
Земни́й – знахар, ворожбит, мольфар.
Зе́ро – нуль.
Зжехну́тисьи – насторожитися, бути готовим.
Зза́видна – у час, коли ще надворі видно.
Ззі́сти – з’їсти.
Ззу́тисі – роззутися.
Ззя́бнути (ззяб, ззя́бла, ззя́бло) – змерз нути.
Зига́рь – годинник.
Зизоо́кий – косоокий.
Зимі́вка – 1. Будівля в горах для худоби. 2. Приміщення в горах із запасом сіна на зиму.
Зи́мний – який має низьку або відносно низьку температуру; холодний.
Зи́мно – холодно.
Зи́рькати – глипати.
Зи́чити – 1. Бажати комусь добра, здоров’я. 2. Позичати щось.
Зи́чливо – доброзичливо.
Зійти́ на пси – зубожіти.
Зі́мка – брова.
Зімлі́ти – втрачати свідомість; непритомніти.
Зі́нька – повіка.
Зіпня́тися – піднятися, встати з колін.
Зіпра́вді – справді, дійсно так, щоправда.
Зі́рки – межі між земельними ділянками.
Зірни́ця – зірка.
Зі́рчастий – схожий формою на зірку.
Зіспо́ду – знизу, від дна.
Зі́хер – точно, акурат.
Зком’ядува́ти – зім’яти.
Зла́дити – 1. Приготувати. 2. Зробити, змайструвати що-небудь.
Злапа́ти – зловити, піймати; затримати.
Зле – погано.
Злихоті́тися – викликати нудоту.
Злісний – лісник.
Зло́ги – пологи.
Зло́жувати – складати у певному порядку в одному місці.
Зло́сний – злий, сердитий, негативно налаштований, недобрий.
Зло́ститися – злитися, дратуватися.
Злости́ти – сердити, злити.
Зло́то – золото.
Злупи́ти – 1. Здерти шкіру чи кору. 2. перен. Взяти великий хабар; запросити високу ціну.
Злучи́тися – з’єднатися, об’єднатися, поєднатися, бути разом.
Злю́бити – полюбити, покохати.
Змаг – змагання, спорт.
Зма́говий приста́нок – тренувальна база.
Змагу́н – той, що змагається, є учасником спортивних змагань.
Зма́літись – зменшитись.
Змасакрува́ти – покалічити, понівечити, сильно побити.
Змеже́ – з-поміж.
Змерзити́сь – остогиднути.
Змета́ти – 1. Скидати. 2. Передчасно народити.
Змили́ти – припуститися помилки, схибити, зробити блуд.
Зми́лити – обдурити, дезінформувати.
Зми́рьк – сумерки.
Змирька́тися – смеркати, вечоріти.
Змі́рити – оглянути з ніг до голови. Змірив ня.
Змі́тка – жінка, яка втратила під час вагітності дитину.
Змі́тки – старе зношене взуття.
Змі́тувати – скидати все у певне місце.
Змло́йити – нудити.
Змотика́тися – замучитися.
Змотло́шений – дуже змучений, виснажений, знесилений.
Змочи́ – змогти, перемогти, побороти.
Змудрува́ти – 1. Перехитрити. 2. Сказати щось цинічного характеру.
Зна́гла – раптово.
Знає́мниця – місце, де ростуть гриби.
Знаття́ – інформація.
Зна́читься – отже.
Зне́вісти – несподівано.
Знеді́лі – на наступному тижні.
Знесі́ня – Вознесіння.
Зне́сти – принести згори.
Знечу́леня – знеболювання.
Зни́діти – втратити силу, здоров’я, стати кволим; змарніти.
Зни́мка – фотографія.
Знимкува́ти – фотографувати.
Знина́дійки – несподівано, неперед бачено.
Зні́мчений Юрко́ – той українець, що за час перебування служби в австрійському війську знімчився: забув українську мову й національні інтереси.
Зно́битися – мерзнути, переохолод жуватися.
Знова́ль – знову.
Зно́сини – стосунки, взаємовідносини; зв’язки.
Зну́ждати – схвилювати.
Зове́ – кличе, запрошує.
Зови́ця – 1. Сестра дружини. 2. Сестра чоловіка. 3. Жінка брата. 4. Невістка.
Золі́вка – шкіряна підошва.
Зо́ля (зо́лька) – підбій для підошви взуття.
Золюва́ти – ремонтувати; накладати підбій на підошву.
Зопра́вді – справді.
Зопсу́тий – зіпсований, поламаний.
Зорі́вка – горілка.
Зорі́ти – світати.
Зосі́бно – окремо.
Зо́страху – з переляку.
Зпе́катися – позбутися.
Зполу́дни – після обіду.
Зрадни́к – лікувальна рослина.
Зра́зи – картопляна страва.
Зразу́ – на перших порах, спочатку.
Зра́нити – поранити; завдати фізичних чи душевних травм.
Зра́ня – дуже рано, на світанку.
Зреванжува́тися – 1. Віддячити. 2. Виділити кошти на добру справу. 3. Спонсорувати.
Зредуко́ваний – скорочений.
Зри́ви – пориви, дії, вчинки.
Зруб – місце, де вирізали ліс.
Зру́шений – 1. Той, хто викликає співчуття, милосердя, хвилювання. 2. Той, хто має підірване здоров’я.
Зсу́кати – скрутити.
Зтя́ти – відрізувати, відсікати, відрубувати що-небудь гострим знаряддям.
Зуба́чка – Див. Віблиця.
Зуби́ла – ремені з вудилами та поводами, які надягають на голову коневі, щоб правити ним (частина збруї); вуздечка.
Зубрі́ти – роздобути, дістати.
Зу́бчик – різновид орнаменту на вишивках.
Зужиткува́ти – використати, застосувати.
ЗУЗ – західноукраїнські землі.
Зу́па – суп.
Зуфа́лий – нахабний.
Зух – відчайдух, сміливець, зірвиголова.
Зуяти́ся – розхвилюватись, бентежитись.
З хре́стиком – дуже добре, відмінно, високоякісно. Зробив воза з хрестиком.
Зці́пнути – змерзнути.
З часо́м – у свій час.
Зчу́дування – здивування, захоплення.
Зчу́дуватися – здивуватися.
Зши́ток – зошит, блокнот.
Зьвід – зрада, розчарування.
Зьві́датися – розпитуватися, цікавитися.
Зьві́здка – зірочка.
Зьві́лля – спокій, добре життя, полегкість.
Зьвіта́м – звідти.
Зьві̀́тки – звідкіля.
Зьми́рьк – присмерк.
Зяб – холод, мороз.
Зя́бнути – мерзнути, переохолоджуватися.

Ии

Игла́ – голка.
Игли́ця – 1. Велика дерев’яна голка. 2. Поперечний (горизонтальний) брусок, планка у драбині. 3. Шпонка. 4. Поперечна балка в олійниці, яка за допомогою клинів натискає на толок. 5. Поперечний щабель у бороні. 6. В’язальна спиця.
Идийо́та – 1. Ідіот. 2. Психічно хвора людина. 3. Неврівноважена, неадекватна людина.
И́кало – заїка.
И́кати – гикати.
И́ковка – гикавка.
И́льма – осика.
Ильни́ще – поле, на якому ріс льон.
Ильняни́й – лляний.
И́мшити – затикати дірки, щілини мохом.
Ина́кше – по-іншому.
Инвекти́ва – зневага, образа, неадекватна дія.
И́ндик – індик.
И́ній – іній.
Инклю́з – зла сила.
И́нчий, и́нший – інший.
Инша́кий – інший, інакший.
И́ньший – інший.
И́скра – іскра.
И́стик – дерев’яна паличка з плоским залізним наконечником для очистки плуга від наліпленої глини, землі.
Ись – вигук, яким відганяють свиней.

Іі

Іву́ня – стара дівка.
Ігла́ – голка.
Ідемніза́ція – відшкодування.
Ідийо́та (ідіо́та) – 1. Ідіот. 2. Психічно хвора людина. 3. перен. Людина, яка неадекватна, неврівноважена, викликає обурення інших.
І́діт – йдіть.
Ід – до (кого-, чого-небудь).
Іду ід то̀бі – іду до тебе.
Ізголонні́ти – зголодніти.
Ізнадво́ру – ззовні.
Ізни́діти – знудитися.
Ізня́ти – визволити з рук.
Ізсади́ти – зняти.
Із то́го зало́ження – з тих міркувань.
Імено́вано – названо, признано, закріплено.
Іми́ти – зловити.
Іми́тися – захопитися, зацікавитись.
Імі́ня (ймі́ня) – худоба.
Імня́ – 1. Ім’я. 2. Кличка. 3. Назва.
Імпі́й – німецький автомат ІМП.
Інвекти́ва – зневага, образа, неадекватна поведінка.
Інвенту́ра – інвентаризація.
І́нде – в іншому місці.
Інджі́нєр – інженер.
І́ннись – сьогодні.
І́но – тільки, щойно.
Інспіра́тор – провокатор.
Інтензи́вний – інтенсивний.
Інте́нція – 1. Бажання, мета, ціль. 2. Випадок.
Інте́рес – справа, зацікавленість до когось, чогось тощо.
Інтравено́зні іньє́кції – внутрішньовенні уколи.
І́нчий – інший.
І́ншакий – інший.
І́пен (и́пен) – саме, власне.
Іржи́ще – стерня по житі.
Іти́ на во́чи – здаватися; мати видіння.
І шлю́с – все, кінець, нарешті; припинімо розмову.

Її

Ї – їй; те, що їй належить.
Їгла́ – голка.
Їда́, ї́дло – їжа, харчі.
Їдеме́ – їдемо.
Їде́н (єде́н) – один.
Їдж – їж.
Ї́́дження – їжа, харчі.
Їдини́ця – одиниця.
Ї́дна – одна, єдина.
Їду́нка – казанок; бляшка.
Їдь – 1. Отрута. 2. Злість, ненависть.
Їзди́ць – вершник.
Їйце́ – яйце.
Ї́кавка – гикавка.
Ї́кати – гикати.
Їма́ти, їми́ти – зловити, піймати.
Їма́тися – бавитися “лови”, хто кого спіймає.
Їми́тися – зайнятися, спалахнути, загорітися.
Ї́́мость – дружина священика.
Ї́ря – день святого Юрія.
Ї́́стися – сваритися, сперечатися; мати взаємну неприязнь.
Ї́хайте – їдьте.
Ї́́шка – юшка, бульйон.

Йй

Йагла́ – голка.
Йанна́кий – однаковий.
Йдеме́ – ходімо, йдемо.
Йийце́ – яйце.
Йи́ля – празник святого Іллі.
Йима́ти (їма́ти) – хапати.
Йима́ти ри́би – рибалити.
Йи́ндик – індик.
Йі́джиня – їжа.
Йно – тільки що, щойно.
Йо – так, справді.
Йо́вшко – злидар.
Йоди́на – йод.
Йой – 1. Вигук при негативних емоціях. 2. Біль, журба. 3. Співчутливість комусь; запобігання якоїсь дії. 4. Ой, ох.
Йойк – зойк; крик із плачем.
Йо́йкати – 1. Плакати. 2. Зойкати, стогнати; часто повторювати “йой”.
Йойку́н – плаксій; той, хто йойкає.
Йо́лоп (йо́луп) – дурень, недотепа, тупий.
Йорге́нія – жоржина.
Йорда́нь – свято Водохрестя.
Йосифі́нська ме́трика – детальний кадастр землі, складений в українських Карпатах за розпорядженням австрійського цісаря Йосифа II з характеристикою площі, складу та якості родючості земель, угідь, надр, їхньої майнової належності тощо. Назва походить від імені цісаря.
Йоскре́слий – воскреслий.
Йо́та – до кінця, все.
Йо́т-в-йот – слово в слово. Запам’ятав йот-в-йот.
Йо́ту – цілком ні; зовсім ні; аніскілечки.
Йти д горі́ – йти вгору.
Йти д ха́ті – йти додому.
Йти з гу́скою – весільний обряд, коли свати молодого несуть до нареченої прикрашений коровай.

Енциклопедії Дяківа

Leave a Reply