Архив метки: Книга змін

Книга змін. Переклад Віктора Перконоса класичного І-цзін

36 стратегем із древнього Китаю. Переклад та аналітика Віктора Перконоса.

Частина ІІ

 36 стратегем (о¿о) із древнього Китаю: 36=(6х6)

 «Ось, Я посилаю вас, як овець серед вовків:

отже будьте мудрі, як змії, і прості, як голуби».

(Євангелія: Матвій, 10, 16)

 

Вступне слово:

«У житті Китаю є одна дивовижність, що мало зрозуміла іноземцям: книги, в яких міститься саме дорогоцінне, саме потрібне знання, зненацька зникають, щоби потім десь знову з’явитися по довгому часі, іноді через тисячоріччя, сплинути в самому несподіваному місці, при самих буденних обставинах. Китайці легко, ніби випадково, губили свої канони – і таким же легким шляхом знаходили їх знову. Якби Веди, Заповіти їх мудреців були тільки відзвуком розлитої скрізь і чутної кожному істинної правди народного побуту.   Якби освітлення свідомості проясняли глибину самого звичайного і буденного людського життя. »  Така думка про китайську книгу, що була створена на основі «Книги змін» – «Тридцять шість стратегем» у російського китаєведа В.В.Малявіна.

Книга «36  стратегем» (三十六计 є пам’ятником «таємних канонів свідомості і душі».

В 1938 році – у перший рік вітчизняної війни Китаю проти японських загарбників – деякий Ю Десюань власноручно вручив гомінданівському чиновнику Чжен Юаньгую переписаний ним текст «Тридцяти шести стратегем!», що потім і була опублікована у 1941 році. З того часу у Китаї, а тепер і у всьому Світі спостерігається стратегемний бум. Тепер існують тисячі публікацій (деякі міліонним тиражем), що приводять і осмислюють  тексти 36 стратегем.

Як гадає німецький дослідник стратегем (він зупинився на їх назві — стратагема) Харро фон Зегер, перше посилання на «Тридцять шість стратагем» знаходимо в «Історії династії Південна Ці» («Нань Ці шу»). Династія Південна Ці правила в 479-502 рр. Історія династії Південна Ці була складена Сяо Цзісянем (489-537). Ця хроніка містить біографію державного діяча Ван Цзінцзе. Герой біографії одного разу згадує «тридцять шість стратагем (саньшілюцхе三十六策) поважного пана Тана«. Але чи був в його розпорядженні набір з 36 стратагем — про це півторатисячолітня «Історія династії Південна Ці» умовчує. Та і навряд чи малися на увазі якісь конкретні 36 стратегем: китайці з древніх пір мають схильність до чисельних метафор, зокрема з числом 36, і не завжди використовують числівники у буквальному розумінні, так що Ван Цзінцзе цілком міг мати на увазі просто «чисельні стратегеми» — як в сучасній французькій розмовній мові вираження trente — six(36) означає невизначено велике число.

У «Книзі змін» (易经), проте,  немає списку 36 стратагем, хоча певні «стратегемні» типи поведінки там відмічаються. Немає цього списку і в цитованій вище «Історії династії Південна Ці» або у будь-якій іншій із 24 історій китайських династій. До останнього часу вважалося, що уперше 36 стратегем було зведено в хитромудрій таблиці, відомій під назвою «Хунминь чжесюе» («Філософія Хунмінь»), що належить таємному товариству Хунмінь, заснованому близько 1074 р. Суспільство Хунмінь переслідувало мету звільнення з-під влади чужоземної маньчжурської династії (1644-1911) і відновлення корінної династії Мін (1368-1644). Складений там список 36 стратагем може розглядатися як прообраз версій, що існують нині, «36 стратагем». Але в 1941р. було виявлено більше раннє джерело — «Трактат про 36 стратагем», що відноситься до кінця династії Х віку.

В Китаї для позначення стратегеми застосовують різні ієрогліфи:

着 — сучасне читання – чжао;

谋 — сучасне читання – моу;

 策 — сучасне читання — цхе

і особливо:

 计 — сучасне читання – цзі.

Представимо, наприклад, ієрогліф计, своїм абрисом так схожий на ветхослов’янські символи,  Він складається з двох частин:

 言- сучасне читання — янь «рахувати», «вважати»;

 十- сучасне читання — ші «десять»

і, таким чином,

«цзі» (计) означає «рахувати«, або взагалі «вважати, враховувати, розраховувати«, а як іменник — «розрахунок, план«. Залежно від контексту китайські ієрогліфи можуть виступати в різних значеннях. Це стосується і слова «цзі», і інших, що зазначені тут.

Слово «цзі» (计), що тлумачилося вище, яке ми тут переводитимемо як «стратегема«, в цьому значенні фігурує вже із прадавнього часу у сфері керівництва  військової справи — у трактаті про військове мистецтво Сунь У («Сунь-цзі» «孙子» ), сучасника Конфуція ( 551-479 до н.е.), безпосередньо в заголовку першої глави. У цій главі військове мистецтво визначається як мистецтво введення в оману. У третій главі, назва якої англійська синологія (Л. Джайлс) переводить як «Attack by Stratagem» («Напад за допомогою стратегеми»), проголошується: «Краще всього перемогти вороже військо, не застосовуючи зброї«. Для Сунь-цзі перемога у битві стоїть лише на третьому ступені за шкалою військового мистецтва. Друге місце він віддає перемозі дипломатичними засобами, а перше — перемозі за допомогою стратегеми. Тобто, стратегеми це неортодоксальні шляхи для досягнення військових, цивільних, політичних, економічних або особистих цілей і представляються загальнолюдським феноменом.

Область значення «цзі» (计) тягнеться від нікчемного прийому або абсолютно спонтанної миттєвої дії до цілої запланованої системи поведінки: в скрутній ситуації, що включає, образи дій ситуації, причому контрагент «приводиться» — в широкому значенні слова — до положення, в якому він не орієнтується, інсценоване осоружною стороною і часто впливає своєю театральністю або ж тим, що виникло незалежно від осоружної сторони; з певною метою, яку особа, що використовує стратегему, сприймає як хорошу дію, а контрагент — не обов’язково як погану.

Стратегеми можуть відноситися до різних категорій, як то:

  • камуфляж (підміна чимось правдоподібним)
  • введення в оману (чимось неправдивим)
  • захоплення здобичі
  • блокада
  • отримання переваги
  • спокушання
  • втеча

Таким чином, в Китаї стратегеми з прадавніх часів відіграють важливу роль. Впродовж століть знову і знову виникали ідіоматичні вирази, образні, метафоричні мовні звороти та цілі притчі для стратегем різного роду. Ці обороти відточувалися народною свідомістю і створювалися авторами творів по військовій теорії, філософії, історії і літературі. Під «стратегемними» метафорами ховаються вирази, що відносяться до історичних подій, віддалених від нас на 2000 та більше років, і до народних переказів, що оповідають про обставини, в яких застосовувалася та або інша стратегема. І збірка 36 стратегем з лінгвістичної точки зору є списком із 36 мовних зворотів.

Стежки: ворожіння, віщування, передбачення

Цей переклад Віктора  Перконоса на українську мову є аналітичним. В ньому  автором виконано системний аналіз проблеми ворожіння на основі древньої теорії І-цзину (що, мабуть, прийшла до нас із іншої цивілізації чи ноосфери Космосу) та безпосереднього розгляду відповідних текстів із мов оригіналів, що дає можливість більш глибокого тлумачення результатів ворожіння. Сучасний комп’ютерний світ уже дозволяє реалізувати «ворожіння» як передбачення можливого буття кожному із Вас на основі наукової аналітики вашого фізичного та психологічного стану із застосуванням «матриці ймовірного буття» І-цзину. Відповідний програмний on-line  продукт незабаром з’явиться на нашому сайті. На мій погляд це дуже корисна стаття. Насолоджуйтесь.

Цей аналітичний переклад зроблено Віктором Івановичем Перконосом.  Тому наразі копіювання та використання його текстів ОБОВЯЗКОВО на це посилайтесь.

Книга запланована до її випуску в друкованому вигляді, невдовзі з’явиться у книгарнях, тому, якщо Ви напишете  автору листа (Контакти), то Вас заздалегідь попередять про відповідну її презентацію і початок  розпродажу.

Хай Вам щастить. Денис Дудник.

 Частина ІІІ

 «Простому просто слідувати» / Великий  Канон /

 Стежки: ворожіння, віщування, передбачення

 

 

Ворожба, віщування, пророкування по «Книзі змін»

Древні китайці вірили в існування дуальної космічної сили, яка управляє всесвітом і всім, що в ньому знаходиться. Ця міцно укорінена у свідомості, але, до пори, слабо виражена ідея почала складатися в систему ще у ветхі часи. Вже в другій половині династії Чжоу процесу впорядковування Іцзіну багато в чому сприяла ворожильна практика тодішніх «учених»: ворожбитів, віщунів, провидців…

Ворожіння (гадання) по оленячих лопатках припускало просту відповідь: «так або ні«. Проте після поширення практики ворожіння за допомогою сухих стебел деревію стало можливим отримувати від оракула детальнішу інформацію. Нам практично нічого невідомо про те, яким чином древній — той, що гадає ворожбит, користався стеблами деревію, але зазвичай передбачається, що він довільно розділяв підготовлені стебла на цілі і зламані, потім кидав стебла на землю і по їх розташуванню читав відповідь оракула. Цілі і зламані стебла мали на увазі графічне відображення дуальних космічних сил у вигляді суцільної і переривчастої ліній.

Пізніша традиція приписувала міфічному імператорові Фу Сі створення на основі дуального космічного символу Інь-Ян (Великого Одрубу) восьми триграм і убачала в них — так же безпідставно — витоки китайської писемності.

Починаючи з династії Хань ці вісім триграм, розташовані по кругу відповідно до їх просторової орієнтації, часто зустрічаються в китайському прикладному мистецтві і стали основою Іцзін та подальшої ворожильної й віщувальної практики не тільки у Китаї та Японії, а тепер і у всьому світі. Саме з тих часів чотири протилежності, діаграма послідовності восьми триграм (її первинне створювання приписується китайському філософу Вень-Вану), що  прив’язана до сторін світу чи напрямків руху (зліва — спереду — справа — ззаду) об’єкту ворожіння у системі двомірних  координат Декарта і міцно пов’язаної із владою п’яти стихій матеріального Світу (див. Ч.І) стає незмінною основою ворожильної практики.

Чотири пари дуалістичних одрубів (протилежностей – інь+ян (чур-пек) це:

«1) — Над Землею (Кунь ) – Небо ( Цянь)  — 0+7=7

2) — Там де височіють Гори (Гень )  є й низини Водойм (Дуй) – 1+6=7

3) — Вода (Кань) завжди гасить Вогонь (Лі ) – 2+5=7

4) — Коли Вітер (Сюнь) назбирає достатньо хмар – звучить Грім (Чжень) – 3+4=7 »

 

Діаграма («роза вітрів долі») Вень-Вана (Схід-Південь-Захід-Північ – по годинниковій стрілці) це: «Верховний владика Громовержець (Перун, Грім (Чжень)) завжди закінчує свою працю Вітром (Сюнь). Він заставляє бачити один одного крізь Вогонь (Лі) й коритись один одному на Землі (Кунь). Він ловить рибу у кожній Водоймі (Дуй), а черпає думки із Небес (Цянь). Після своєї річної праці він умивається талою Водою (Кань) та йде відпочивати на Олімп — Гору (Гень) ».